Ароматерапія має багато прихильників. Але є чимало й тих, хто ніяк не збагне, як невидимий і невагомий ефір діє: підвищує настрій та рятує від депресій, лікує безсоння і покращує вигляд, зцілює від нежитю і багатьох інших хвороб. Проте чомусь ніхто не заперечує, що пахощі дивовижним чином впливають на нас. Одні нагадують затишок рідного дому і мамине лагідне обличчя, другі — відпустку і вибілений сонцем кримський степ літнього дня, треті — перше кохання... І, вдихаючи аромат, ми занурюємося у мрії, думки, асоціації.
Про лікувальні властивості ефірної олії та механізми її впливу на людину ми розмовляли зі столичним лікарем Оксаною ГОЛУБ:
— Є два механізми сприйняття запахів: асоціативний та рефлекторний. Перший грунтується на запам’ятовуванні та зв’язку запахів із певними образами, він впливає здебільшого на психоемоційну сферу людини. Другий пов’язаний із власне впливом ароматичних речовин на рецептори носа. Ці рецептори тісно взаємодіють з ділянками головного мозку, які регулюють функції організму (серцево-судинну, дихальну тощо).
Ефірні олії відносять до атмовітамінів і розрізняють за рослинами, з яких їх одержують: м’ятна, лавандова, трояндова... У рослинах ефірні олії містяться в особливих клітинах, які вони залишають у разі руйнування або нагрівання клітин. Перший шлях: олія потрапляє на шкіру, через яку проникає в організм, і розноситься кров’ю. Другий: потрапляючи до рота, вона подразнює нервові закінчення і через нервову систему впливає на шлунок і підшлункову залозу. Це, у свою чергу, покращує травлення та засвоєння їжі, нормалізує апетит. Недаремно кріп, петрушка, коріандр та інші приправи такі популярні. Але найкращий — третій шлях: ефірна олія діє у вигляді запахів.
Олії лаванди, м’яти, чебрецю, материнки і багатьох інших рослин згубні для мікробів, що через повітря потрапляють у легені, осідають на слизових оболонках і шкірі. Інгаляції та обкурювання приміщень і одягу — прекрасний вид дезинфекції. До того ж олії здебільшого мають приємний запах.
— Для лікування яких хвороб використовують ефірну олію?
— Трояндову, наприклад, завдяки її спазмолітичній, жовчогінній та жовчотворній властивості застосовують при жовчнокам’яній хворобі, дискінезіях жовчних шляхів, нирковокам’яній хворобі. М’ятна олія має чітку жовчогінну дію і допомагає при запаленнях жовчного міхура та при жовтяницях. Ефірні олії діють також на сечовидільні органи: розширюють судини фільтрувальної системи нирок (нефронів) і роблять їх легше проникними.
Ефірні олії знищують бактерії, особливо ті, що мають просякнуту жироподібними речовинами оболонку і через це досить стійкі до дії дезинфікуючих засобів.
— З лікувальними властивостями зрозуміло. А як щодо асоціацій?
— Поговоримо. Але наступного разу.
Розмовляла Юлія ПОТАПЕНКО.