Перед святами я зробив рейд по магазинах і ринках. Шукав, зокрема, морожену рибу. З’ясовується, якісних дарів моря пропонується не так і багато. На Оболоні таки знайшов півторакілограмову рибину. Гренадер називається. Приніс додому, поклав його розморожуватися. Дружині замовив смажену і тушковану рибу, а також юшку. Сподівався, здивуємо близьких і гостей — рибний день за 24 гривні (саме стільки віддав за гренадера).
Через якусь годину моя половина почала мене лаяти. Зайшов у кухню і замість пухленької диво-риби побачив калюжу води, а в ній щось безформне. Чи треба казати, що відчув і якими словами згадав продавця та його хазяїна?
Дав собі слово купувати консерви і живу рибу. Ні те, ні те не схудне.
Василь РЯБИЙ,ошуканий.
Київ.
