Ростов-на-Дону позавчора підтвердив недобру в народі славу міста, котре «по-батьківськи» опікується злочинцями. На так звану прес-конференцію у неділю їх злетілося троє: колишні Президент України Віктор Янукович, Генпрокурор Віктор Пшонка і міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко.
Усю цю «несвяту трійцю», як відомо, оголошено в міжнародний розшук, Генеральна прокуратура порушила проти неї кримінальні справи за фактами причетності до масових убивств під час протестів на Майдані, а від української Феміди з її остаточним вердиктом фігуранти ховаються в Росії. Володимир Путін використовує їх, наче дресированих собачок на повідку, аби за потреби обгавкували нову українську владу. Для інших функцій — це вже відпрацьований матеріал.
Три хижі шуліки перед камерами намагалися зіграти роль голуб’ят миру. Роль не вдалася: міміка, жести і погляди розкривали суть глибше, ніж підказані суфлерами репліки. Бридке і низьке видовище: провальні «актори», режисура, зшита навіть не нитками, а грубою дратвою, публіка з числа «незалежних» журналістів з «чесних» російських» телеканалів... Морок!
Відсторонений конституційною більшістю голосів парламентаріїв (навіть ще вчора віддані «Баті» соратники не могли пробачити йому ганебної втечі ) з посади Президента Віктор Янукович, здається, або від нервів дедалі більше втрачає здоровий глузд, або перебуває під впливом психотропної речовини, що тлумить пам’ять. Інакше ніж амнезією це не назвеш: ганебний «біженець» звертається до МВС та СБУ як «головнокомандувач» з наказом «не виконувати злочинні накази. Не стріляти в народ, вам цього не пробачать». Добрий головнокомандувач! Кинув армію, кинув міліцію, кинув Службу безпеки; народ обміняв на вивезені фури майна, нажитого тяжкою президентською працею, а тепер згадав про підмочений хвилями Дону, Москви та Яузи порох у порохівницях. За формою — анекдот. За змістом — неприкритий цинізм.
Не складаються пазли в голові екс-гаранта і в понятті «народ». Як стверджують матеріали розслідування кримінальної справи, Янукович разом із силовиками (кажуть, що до цієї справи залучили навіть донедавна найвідомішого в Україні стоматолога, мабуть, послуги зубосвердлильної техніки мали посилити ефект) організували спецоперації для розгрому Майдану — «Хвиля» і «Бумеранг». Згідно з планами, у них мали взяти участь понад 20 тисяч силовиків, до спецпідрозділів МВС і СБУ збиралися залучити кілька бригад військовиків; консультував розробників цієї «мирної акції» колишній перший заступник керівника російського ГРУ. За три дні — 18—20 лютого — «Хвиля» змила у могили понад сотню людей. Особливо відзначилися снайпери — влучні постріли в очі й серце, за логікою Януковича, і були зразком правильного «діалогу» між владою і народом. «Діалогу», котрий так поспішно обірвався втечею з розкішного Межигір’я...
Погрожуючи кримінальною відповідальністю за нинішню антитерористичну операцію та закликаючи «не думати про вибори», а, знову ж таки, про правильний, але вже з протилежним знаком діалог, самовигнанець озвучує свого патрона Путіна. «Мирні» прихильники федералізації, озброєні АК-47, кулеметами і снайперськими гвинтівками, вся ця «гуманітарна допомога від братньої Росії, що дикою ордою налетіла на міста нашого сходу, втілюють в Україні плани Кремля. Затримані офіцери ФСБ і ГРУ — це і є той «народ», за якого переймається екс-Президент? Путін закликає навіть запідозрених у «кривому погляді» на Росію «мочити в сортирах», Янукович очевидних терористів намагається вивести з-під вогню як «жертв націоналістів і ЦРУ». У раба немає меж запопадливості перед господарем.
Не менш цинічно виступив і його поплічник Віктор Пшонка. Людина, чиї пишні маєтки й «імператорські» портрети», золотий блиск, котрий мав демонструвати життя «по-багатому», а насправді лиш засвідчив убогість і несмак власника, роздуваючи щоки перед камерами, щось мимрила про відсутність моралі й моральності у представників нинішньої влади, їхню жадібність та маніпулювання свідомістю людей. «Наш моральний» навіть згадав про Вербну неділю — день, коли «гріх» «незаконній владі» приструнювати терористів. «Святий і Божий» кум Януковича, мабуть, забув, що є таке християнське свято, як Водохреща, день, коли «беркутівці» за командою істинно «православної» тоді ще законної влади викльовували активістів на вулиці Грушевського. Забув про свою неймовірну як на чесного Генпрокурора багатомільйонну «скромність» та вічну брехню перед камерами: за майстерністю втирання мізків громадянам він поступався хіба що своєму кумові.
Віталій Захарченко також не підвів постановників. Полякавши як «міністр внутрішніх справ України» своїх колег кримінальною відповідальністю за виконання «злочинних наказів», він старанно вимовив заготовлену репліку: «у східних областях плануються провокації на кордоні з метою дискредитації військовослужбовців Росії...». Іншими словами, готуйтеся, Володимире Володимировичу, ваших, себто тепер уже наших, збираються бити...
...«Голуби миру» шуліками залишилися. З голубами їх ріднило одне — словесний послід, яким вони забруднили ефір...
