Вони досі живуть війною. Іван Гаврада з райцентру Ланівці каже, що намагається забути і бої, і дні у полоні, не дивиться телевізійні новини, та пережите нагадує про себе у снах. З Віталієм Зваричем із Заліщиків спілкуватися важко: після кількох контузій він погано чує. Снайпер-розвідник був серед тих сімох кіборгів, які останніми покидали аеропорт у Донецьку. Командир відправив його у госпіталь, оскільки Віталій майже нічого не чув. Це врятувало йому життя. Сам командир Максим Ридзанич загинув. У кожного — своя воєнна історія. Священик Іван Гуня, духівник і волонтер, благословляючи хлопців у далеку путь до Аджарії, радив їм на час реабілітації про все забути і насолоджуватися відпочинком на морі. Про те, як важко відходити від війни, він знає не з чужих слів: сам пройшов Афган.
— Друзі пізнаються у біді, — каже голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець. — Коли 2008 була війна у Грузії, українці підтримали грузинів, тепер відчуваємо їхнє дружнє плече. Всі витрати на 15-денний курс реабілітації і перебування в одному з кращих чорноморських санаторіїв Аджарії взяла на себе грузинська сторона. Обласна рада з допомогою волонтерів та спонсорів забезпечила фінансово проїзд автобусом з Тернополя до Борисполя і тригодинний переліт літаком до Тбілісі, а це майже 60 тисяч гривень.
Курс реабілітації проходитимуть 20 військовослужбовців Збройних Сил України, Нацгвардії і добровольчих батальйонів, які зазнали вогнепальних, уламкових, мінно-вибухових травм, контузій та інших уражень. Стосовно кожного з них радилися з лікарями, адже дорога неблизька. 24 серпня 2014-го року була підписана угода про співпрацю між Тернопільською обласної радою і Верховною Радою Автономної Республіки Аджарія. Вона не залишилась на папері, як це нерідко буває, а реально діє. Доказом цього стане і оздоровлення тернопільських бійців.

Тернопільська область.