У штабі АТО говорять про ескалацію конфлікту з боку російсько-терористичних угруповань на сході України.
«Напевно, бойовики пристрілюються по позиціях сил АТО. Нещодавно був 31-й так званий гумконвой із РФ. Після кожного такого вантажу кількість обстрілів позицій сил АТО значно збільшується, це ми спостерігаємо й нині», — так прокоментував ситуацію в ефірі одного з телеканалів прес-офіцер штабу АТО Дмитро Гуцуляк. За його словами, постійно фіксуються пересування особового складу й техніки противника уздовж лінії розмежування.
Напруження в зоні бойових дій на сході України продовжує зростати. За минулу добу (дані на 15 липня) був один із найінтенсивніших обстрілів території України з моменту підписання Мінських угод, заявили в РНБО. За офіційним даними, 8 українських бійців загинуло, 16 поранено. Російсько-терористичні угруповання сто разів порушили «режим тиші». Втім, цей термін уже майже ніхто не вживає навіть в офіційних зведеннях. При цьому в риториці військово-політичного керівництва країни продовжує наполегливо звучати тема Мінських угод як найголовнішого рішення воєнного конфлікту на Донбасі. Уже давно стало очевидно, що цей політичний меморандум головний ініціатор і спонсор війни виконувати не збирається. Водночас українська сторона всіляко демонструє фактично в односторонньому порядку «занепокоєним» Європі й США свою законослухняність у цьому питанні. У можновладців і дипломатов, безумовно, є вагомі аргументи для цього. Однак таку позицію «непротивлення злу насильством» не зовсім розуміють на передовій. У тих, хто захищає країну від агресора й сепаратистів зі зброєю в руках, щодня ризикуючи життям під вогнем противника, по суті, зв’язані руки Мінськими зобов’язаннями — командири не дають команди на адекватну відповідь нападникам.
У цій гібридній війні, розв’язаній і нав’язаній нам Москвою, є дві паралельні реальності: Мінськ і фронт. Під час значного загострення ситуації в зоні конфлікту, яке останніми днями визнають і в штабі АТО, і в адміністрації Президента, і міжнародні спостерігачі, наша військова й політична тактика відсічі противника чомусь не корегується.
Водночас Путін постійно змінює тактику. Остання його перемога — сприяння Обамі у розв’язанні іранської ядерної проблеми. Кремлівський наполеон ніколи не страждав на альтруїзм. І цього разу за свою послугу, найімовірніше, зажадав у поки ще американського президента індульгенцію щодо українського питання.
Світова ізоляція й санкції особисто не надто непокоять хазяїна Росії. Запах крові й відновлення світового статус-кво для нього головніші. І в НАТО, виявляється, ще рік тому зрозуміли, що «мають бути готові до найгіршого сценарію на Донбасі». Про це заявив заступник помічника генсека Альянсу з питань нових викликів безпеці Джеймі Ші, передає ЄС-Плюс. Але досі не вигадали більш дієвого впливу на російського агресора, аніж санкції. «Я задоволений, що ЄС підготував новий пакет санкцій. Тепер ЄС чітко знає, що робити у разі подальшої ескалації», — сказав представник НАТО. При цьому висловив сподівання, що наявність такого пакета може бути стримулювальним фактором у вирішенні конфлікту на Донбасі. А може й не бути...