Анатоль Франс стверджував, що за всю історію нашої планети не було серед людей особистості, котра реально зробила б стільки корисного, доброго і шляхетного, скільки зробив Фрітьйоф Нансен (1861—1930).
Норвежець тисячоліття мав унікальний талант любити та шанувати людей. Мужній дослідник Арктики, видатний дипломат переймався долею українського народу.

Двобій із льодом

Фрітьйоф народився в родині юриста у місті Хрістіанія (нині Осло), проживав у невеликому маєтку Стуре-Фреєн Королівства Норвегія. Малим любив бігати на лижах, полювати на білок із саморобного лука. Школярем долав по 12 кілометрів щоденно. З того часу Нансен полюбив холод, який вважав корисним для здоров’я; звик ходити взимку у плетеному лижному костюмі без верхнього одягу, його особистий кабінет ніколи не опалювався.
У 18 літ Нансен установив світовий рекорд у бігу на ковзанах на одну милю. 12 років поспіль вигравав чемпіонат Норвегії з лижного кросу. Мав бездоганні знання англійської (щоб читати Байрона), німецької та французької, пізніше вивчив гренландську. Талановитий юнак вагався у виборі кар’єри: художника (його старша сестра Сігрід стала відомою художницею) чи письменника. Найвідоміша його книжка — «Життя ескімосів» (1892 р.). Зрештою став доктором зоології та професором океанографії. Скандальний захист докторської дисертації Нансена відбувся за 4 дні до відправки експедиції 28 квітня 1888 р. Врешті-решт опонент заявив: «Навряд чи можна сподіватися, що молодий чоловік повернеться з походу живим, і якщо він буде щасливішим від того, що отримає перед від’їздом ступінь доктора, так чому б не дати її?»

Ева

Вправно полював Ф. Нансен і на осіб протилежної статі. У листопаді 1887 р. в Стокгольмі Нансен познайомився з українкою Софією Ковалевською. Почуття, що виникло між ними, важко було приховати, але Софія мала чоловіка... Деякий час Нансен і Ковалевська листувалися, потім у його житті вибухнув роман із акторкою Дагмар Енгельхарт на прізвисько Кленодія (дорогоцінність).
Але в лютому 1888 р. Нансен на лижній прогулянці вперше зустрів свою Еву Сарс. І... не звернув на неї уваги. Вдруге доля звела їх у Музичній кав’ярні в Хрістіанії незадовго до експедиції. Цього разу він помітив і винайдений дівчиною лижний костюм, і її спортивну фігуру. Ева Сарс виявилася двадцятою дитиною відомого зоолога й священика Мікаеля Сарса, а також знаменитою камерною співачкою.
Після переходу на лижах через Гренландію у 1888-му Нансен став всесвітньовідомим. Наступний рік минув у лекційному турне, за написанням книжки. А вже 6 вересня 1889 р. Нансен та Ева обвінчалися (тоді ж, до речі, вийшла заміж і Дагмар Енгельхарт). Не все добре велося у Нансенів:  помер їх первісток. У цей час Фрітьйоф багато виступав у тих містах, де гастролювала Дагмар, і вони не приховували своїх стосунків.
У 1893 р. народилась перша дочка Нансенів, названа Лів (Життя). Наступні три роки стали ще більшим випробуванням для Еви: експедиція, постійні чутки про смерть чоловіка, повернення до гастрольної діяльності. 1897 р. Нансен видав книжку «Фрам» у полярному морі: Норвезька полярна експедиція 1893—1896». І присвятив її Еві: «Їй, котра дала ім’я кораблю та мала мужність чекати».
За короткий час подружжя народило п’ятьох дітей: найменший син Осмунд був хворим на церебральний парез. У листопаді 1907 р. на запалення легенів захворів старший син Каро. Доглядаючи за ним, серйозно захворіла й померла Ева.
...А Нансен дрейфував «у фарватері» із заміжньою Сігрун Мунте. Він дочекався її розлучення і одружився з нею.

Місія

Від початку Першої світової 1914—1918 рр. Ф. Нансен — верховний комісар Ліги Націй у справах військовополонених. Після закінчення війни сприяв поверненню військовополонених додому. Багатьох українців врятував нансенівський паспорт.
З 1921-го він став одним із організаторів Міжнародної комісії допомоги потерпілим від голоду. У 1922 р. Ф. Нансен отримав Нобелівську премію миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним». Фонд Нансена становив 250 000 золотих карбованців. До цього фонду він вклав власну Нобелівську премію та гонорари. 28 січня 1923 року Ф. Нансен як верховний комісар Міжнародного Червоного Хреста приїхав до Харкова. Його місія організовувала посилки для залізничних службовців міста, відкрила дитячий будинок, де виховувалися 85 сиріт, підтримувала роботу студентських їдалень... На вокзалі в Харкові Ф. Нансена зустрічали представники українського уряду та члени нансенівської місії. Наступного дня відбулися конференції в міністерствах й установах, зустріч із керівниками уряду Г. Петровським і Х. Раковським. Про свої наміри Нансен заявив так:
«По-перше, необхідно надати допомогу потерпілим від голоду, а також допомогти селянам відбудувати своє господарство, щоб вони спокійно зустріли майбутнє. Друге завдання — сприяти підвищенню культурного рівня країни, якій належить велике майбутнє. Необхідно допомогти студентам продовжувати навчання, вчителям — вести педагогічну практику. Для цієї мети потрібна не тільки їжа, а й книга. На нас лежить великий обов’язок навчити європейські країни взаємної довіри».
Місія Нансена заснувала багато дитячих будинків, які називалися однаково: «Дитячий будинок ім. Нансена». В Україну від Фонду Нансена переводилася велика кількість сільгосптехніки, було засновано два дослідні господарства. Завдяки заходам Ф. Нансена врятовано від голодної смерті понад 6 мільйонів 400 тисяч дітей і 800 тисяч дорослих.
...Останні два роки життя Нансена виснажували миготлива аритмія та флебіт, але він продовжував активне життя. У 1929 р. в Америці почав писати останній роман — з молодшою на 30 років журналісткою Брендою Уланд. Коханці листувалися. 13 травня 1930 р. на веранді власного будинку зупинилося серце Фрітьйофа Нансена.

Запоріжжя.

Фото з архіву.