Народний депутат від Кірoвoградщини, ректор Київськoгo націoнальнoгo університету культури та мистецтв Михайло Поплавський зарахував до вишу дівчину, яка вміє грати на торбані, без складання ЗНO. Таке повідомлення разом із знімком з’явилося на сторінці ректора у соцмережі.
Торбан — унікальний музичний інструмент, який зберігся в єдиному екземплярі в родині музичного майстра киянина Вадима Віксніна. Сімейна реліквія дісталася йому від прапрадіда. А донька майстра Марія ВІКСНІНА (на знімку) опанувала гру на торбані і допомагає зберегти унікальне мистецтво.
Почувши неповторне звучання торбана та унікальний голос Марії, співочий ректор не лише без роздумів зарахував її до університету культури, а й створив першу в Україні окрему кафедру бандури і кобзарського мистецтва. Її професор, голова Національної спілки кобзарів та народний артист України Володимир Єсипок переконаний, що відродження унікального музичного інструмента дуже важливе для української культури.
Зображення торбана можна також побачити на реверсі 10-гривневої купюри. І це не випадково, адже, як стверджують деякі історичні джерела, зображений на аверсі банкноти гетьман Іван Мазепа опанував цей інструмент при дворі польського короля, полюбив його і грав потім усе життя. Проте інші дослідники вважають, що насправді Мазепа грав на лютні, бо торбан створили вже після його смерті. Хоч би як там було, але торбан як український народний інструмент — це цілий шар нашої історії та культури. І будь-які кроки в напрямку його збереження заслуговують на повагу та вдячність.
Торбан — народний струнний щипковий музичний інструмент (30—40 струн), з родини лютневих, з додатковими приструнками, як на бандурі. Був поширений з першої половини XVІІІ до початку XX століття в Україні, Польщі і Росії. Відродженням інтересу до цього інструмента, крім інших, завдячуємо композиторові Миколі Лисенку: він зафіксував нотний запис творів, прийоми та способи гри на торбані.
Кіровоград.
Фото з інтернет-сторінки народного депутата.
