В Алчевську презентували книжку «Півроку й усе життя», присвячену пам’яті Сергія Параджанова. У ній живі спогади про часи, коли режисер сидів у Перевальській виправній колонії. Автор видання — Любов Чемерис. Коли режисер перебував в ув’язненні, Любов допомагала йому зв’язатися з рідними, сама листувалася з ним. Історія їх спілкування почалася в 1977 році. Тоді молода дівчина написала Параджанову лист, запитуючи поради. Вона мріяла вчитися в Ленінграді й запитувала в метра, який репертуар підібрати, до кого звернутися по допомогу й навіть те, який їй слід мати вигляд, що одягти. «Чоловік працював у Перевальскій «зоні», й коли розповів, що познайомився з дивовижною людиною, режисером фільму «Тіні забутих предків», у мене виникла ідея написати йому лист, — розповідає Любов Чемерис. — Наше листування тривало півроку, але все життя в мене було пов’язане з цією людиною». Як розповідає автор, бажання написати книжку про Параджанова в неї виникло давно, однак особистих спогадів виявилося мало. Тому вирішила доповнити видання листуванням з друзями та рідними. Для використання цих матеріалів у книжці вона одержала дозвіл близьких режисера, а також співробітників Єреванського музею Параджанова, де зберігаються оригінали його листів. У книжці багато малюнків і колажів, які Параджанов створив у в’язниці.