Вони намагаються розірвати контракти і повернутися додому.
Військових закрили у підвалах, від них вимагають продовжити службу і повернутися на передову. Концтабір охороняють головорізи з приватної військової компанії «Вагнер», які відрізняються особливою жорстокістю. Для них війна -- це бізнес, тому саме їм доручили взяти участь у «перевихованні» тих, хто зрозумів безглуздя путінської авантюри.
«Коли хлопців (відмовників. -- Ред.) привезли до Брянки, ми дзвонили до частини, командира роти, командира бази. Я питала: «Що вони збираються робити, чому вони їх не забирають?» Мені сказали, що там новий центр «відмовників». З ними проводять розмови. Як вони сказали, там більше двох тижнів не тримають. Якщо їх не вмовлять продовжити службу, то переправлять на базу в частину і тут розірвуть контракт. Але цього не сталося», -- розповіла виданню «Верстка» Фатіма Горшеніна, мати одного з бранців концтабору для військових.
«Верстка» підрахувала, що приблизно 1793 російські військовослужбовці з 22 регіонів рф відмовилися воювати в Україні. Крім того, «Голос України» вже писав про росгвардійців з Краснодара, Хакасії, військовослужбовців з Бурятії, які теж відмовилися воювати.
Нещодавно стало відомо й про 300 піхотинців із 136-ї мотострілкової бригади Буйнакська, які самовільно покинули передову і повернулися в частину в Дагестан. А тепер ще заговорили про заручників путінської авантюри в Брянці.
Президентка фонду «Свободная Бурятия» Олександра Гарамажанова передала «Медіазоні» звернення родичів дев’яти контрактників з Бурятії, які написали рапорти на звільнення, але їх насильно утримують в СІЗО Луганська. За повідомленням цього фонду, до Бурятії повернулися близько 150 контрактників-відмовників. Коли історії про відмовників набули широкого розголосу, і солдати стали користуватися цієї лазівкою для повернення додому, командування почало масово відмовляти в задоволенні рапортів.
У російських ЗМІ опублікували звернення дружин та матерів десантників з військової частини №32364 Іллі Камінського, Алдара Диликова, Володимира Малькова, Андрія Мартинова, Сергія Арсьонова, Віктора Дурних, Миколи Васильєва, Сергія Корольова та Данила Візнюри, які скаржаться на порушення їхніх трудових прав та загрозу смерті. За словами жінок, їхнім рідним не дозволили розірвати контракти про військову службу, а в липні затримали і за наказом заступника командувача ВДВ із військово-політичної роботи генерал-майора Віктора Купчишина помістили в СІЗО Луганська. Їх погрожують відправити у штурмові загони, якщо далі наполягатимуть на звільненні.
Військова частина № 32364 -- це 11-та окрема десантно-штурмова бригада, дислокується в селищі Сосновий Бор, неподалік Улан-Уде. На загорожі там досі висять плакати з рекламою служби в десантних військах. Але повідомлення тих, хто став співучасником путінської авантюри, -- нині найкраща правда про російську армію.
Гасло десантно-штурмової бригади: з будь-яких висот у будь-яке пекло. З таким головнокомандувачем, як путін, російські десантники на війні в Україні відчули, що вони таки потрапили в справжнє пекло безглуздої війни.
Путін нині нагодує білого ведмедя з Діксона, що в Красноярському краї, який проковтнув банку з-під згущеного молока і мало не вдавився. Про цю історію широко розповідали російські ЗМІ. Тварина прийшла по допомогу до людей -- і її врятували, провівши операцію. Хвиля відмовників серед «другої армії світу» є найкращим свідченням того, що путін вже давиться Україною, тільки його ніщо не врятує.
Богдан КУШНІР.
На знімку: КПП 11-ї десантно-штурмової бригади біля Улан-Уде, відмовників з якої тримають у концтаборі в Брянці; ведмідь з Діксона, якого врятували люди.
Фото з відкритих джерел.
