У тому числі: в дошкільних навчальних закладах — 33 180 дітей, у початковій школі — 108 077, у середній школі — 40 755.
За даними тієї ж ОІС, у лютому цього року в школах та ДНЗ навчалося 187,9 тисячі дітей з України, яким дала прихисток Польща після початку повномасштабної російської агресії. При цьому на численних зустрічах з експертами та з публікацій у місцевих ЗМІ можна було довідатися, що «майже вдвічі більше дітей залишається вдома».
Що означає «залишаються дома»? На це питання відповідає Фонд «Центр громадянської освіти» (ФЦГО), який зайнявся моніторингом понад 350 тисяч українських дітей, котрі прибули до Польщі торік. За аналітичними даними ФЦГО, станом на квітень 2023-го 56% дітей шкільного віку не навчалися в польських школах. Із 304 тисяч дітей цієї категорії на кінець 2022/2023 навчального року навчалося 134 тисячі, а 170 тисяч — не були охоплені польської сисютемою шкільної освіти.
Як вони навчалися чи навчаються, можна лише здогадуватися, кажуть у ФЦГО. Тобто, вони або навчаються дистанційно в українській школі, або залишилися поза системою будь-якої шкільної освіти взагалі.
За словами голови ФЦГО Єнджея Вітковського, батьки, як правило, пояснюють, чому не відправляють своїх дітей до польської школи, тим, що «планують повернення в Україну». Але якщо це пояснення видавалося логічним до червня 2022-го, тобто до кінця 2021/2022 навчального року, то подальше навчання онлайн не є ефективним, вважають експерти. Адже, з урахуванням довоєнного періоду дистанційної освіти через пандемію, війна прирекла українських дітей на вже третій рік такого навчання. Проблему, здавалось би, врахували у вітчизняному Міносвіти і науки, яке передбачило для дітей, котрі навчатимуться у школах країн перебування, по 6-8 годин онлайн-занять у межах української частини програми, куди входять українська мова і література, історія України.
Однак у польських експертних колах висловлюють побоювання, щоб ці діти не залишилися поза увагою. Українське міністерство каже, що ними займається (онлайн), а польське — твердить, що ці діти «під опікою українського міністерства, яке, найімовірніше, очікує від Польщі, що не змушуватиме їх до навчання в польській системі обов’язкової шкільної освіти, бо від того, скільки українських дітей з батьками залишаться після війни в Польщі, залежить певною мірою майбутнє Української держави». Втім, чи справді ці діти навчаються, нині точно сказати не може ніхто.
Зрозуміти масштаби проблеми можна на прикладі Мазовецького воєводства, де, за даними Міносвіти, з вересня (2023/2024 навчальний рік) на навчання у польських школах зареєструвалося 32 692 учні (з них 50% — у Варшаві). Водночас коли б усі учні з України, які проживають нині у Варшаві, обрали польську систему освіти, а не навчання онлайн у школах України, влада столиці мусила б збудувати від 10 до 20 нових шкіл, підкреслюють у мерії столиці Польщі.
На думку експертів, питання можна вирішити в рамках співпраці міністерств освіти двох країн.
На знімку: перший день навчання для дітей з України в українській школі, що в дільниці Охота у Варшаві.
Фото: Piotr Mołecki/East News
