Адже в порядку денному засідання — «Тимчасові заходи з лібералізації торгівлі, які доповнюють торговельні преференції, що застосовуються до українських товарів згідно з Угодою про асоціацію між Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Україною, з іншої».

Згідно з даними Держмитслужби, як зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу, торік за межі нашої держави було реалізовано агропродовольчої продукції на 21,9 млрд доларів, що становить 61% від загального експорту товарів з України (проти 23,4 млрд доларів та відповідно 53% у 2022-му). Причому 56,6% від поставленої за кордон агрохарчової продукції надійшло до ЄС (55,1% за 2022 рік), що в грошовому еквіваленті сягає 12,4 млрд доларів (12,9 млрд доларів у 2022-му).

5 червня 2024 року завершується чинність додаткових торговельних преференцій ЄС для України. Для аграрного сектору ці преференції мають особливе значення. Завдяки ним було скасовано низку тарифних квот та вихідних цін на імпорт до ринку ЄС для ключових експортних товарів: від зернових і олійних культур до цукру, м’яса птиці, яєць, плодово-овочевої продукції, меду. Продовження дії таких преференцій в умовах воєнного стану має надзвичайно важливе стратегічне значення для агропродовольчого сектору й економіки України загалом.

Єврокомісія наприкінці січня внесла на розгляд Ради ЄС та Європарламенту проєкт Регламенту щодо продовження на рік (з 6 червня 2024-го по 5 червня 2025 року) автономних торговельних преференцій для України. На жаль, зауважують в Українському клубі аграрного бізнесу, проєкт Регламенту запроваджує обмеження імпорту до ЄС окремих груп товарів (цукру, курячих яєць та м’яса птиці) як таких, які є «чутливими» для європейських агротоваровиробників. Зокрема, пропонується відновити дію тарифних квот, що погоджені в межах Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для цих товарних груп у випадку, якщо з 1 січня 2024 року обсяги їх імпорту з України перевищать середнє арифметичне обсягів імпорту за 2022—2023 роки. А з 1 січня 2025-го при подальшому перевищенні імпорту пропонується і далі застосовувати тарифні квоти в межах зони вільної торгівлі між Україною та ЄС або квоти в розмірі 5/12 середнього арифметичного імпорту за 2022—2023 роки. До того ж існують обґрунтовані побоювання, що європейські аграрні асоціації, а також окремі незадоволені сусідні з Україною держави — члени ЄС намагатимуться ще більше посилити запропоновані Єврокомісією обмеження та поширити їх і на імпорт зернових та олійних культур.

«На зустрічах у Брюсселі з Єврокомісією, з польськими дипломатами та депутатами розбираємо всі нюанси і шукаємо рішення... Аби розблокувати кордон з Польщею, треба, щоб польський уряд переконав протестувальників, — коментує ситуацію заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка. — Для цього режим торгівлі між Україною та ЄС має влаштовувати протестувальників. Але вільний доступ на ринок ЄС потрібен, аби українські аграрії вижили. Для цього необхідно схвалити Регламент ЄС щодо продовження дії автономних торгових заходів — і зробити це вчасно. Тож схвалення цього Регламенту не повинно затягнутися. Тому потрібно, щоб євродепутати не вносили правки до проєкту, який подала Єврокомісія. Але для цього треба знайти рішення, яке влаштує протестувальників... Схоже на гордіїв вузол, котрий, як відомо, вдалося не розв’язати, лише розрубати. Але рубати не вийде — лише розв’язувати».

Відповідно до законодавства ЄС поданий проєкт Регламенту ще має бути розглянутий в Європейському парламенті та Раді ЄС. Причому Єврокомісія має право коригувати свою позицію чи внести до проєкту істотні зміни — і знову повернути це питання на розгляд до Європарламенту.