Зарегульованість нормативної бази призводить до втрат бюджету та недотримання країною експортної виручки. Як ефективніше використовувати потенціал лісового господарство йшлося під час форуму «Лісові ресурси: сучасні виклики та перспективи», організований ДП «Ліси України».

Форум зібрав за спільним столом представників профільних парламентських комітетів, міністерств, Екологічної прокуратури, Державного агентства лісових ресурсів, ДП «Ліси України», керівників обласних адміністрацій та деревообробного бізнесу. 

За словами заступника директора асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олексія Петрашко, на біржових торгах деревиною першого кварталу 2025 року реалізовано 85% виставленого об’єму продукції. Порівняно з минулими роками попит на лісопродукцію з боку бізнесу зріс у два рази. Це вплинуло на ціни, які майже три роки практично не змінювались.

Як зазначили присутні на заході представники бізнесу, в учасників ринку вже не виникає питань з приводу прозорості торгів, рівня сервісу або відповідальності ДП «Ліси України». Виконання контрактів на поставку лісопродукції за підсумками минулого року складає 95%. Те що бізнес контрактує, лісівники поставляють. Є можливість залучити представника біржі та проконтролювати якість продукції, яку тобі відвантажують. Але зростання цін створює ризики для бізнесу. Щоб їх стабілізувати потрібно збільшувати пропозицію деревини на ринку. 

Головa Комітету деревообробної та меблевої галузі EBA Богдан Цуприк зазначив, що Україна може за прикладом країн ЄС нарощувати заготівлю. «В Німеччині заготовляють 97% приросту деревини, в Польщі 95%. Україна менше 50%. Екологи підтверджують, що є можливість збільшити заготівлю в першу чергу за рахунок штучних насаджень, масштабна висадка яких проводилася після Другої світової війни», – пояснив представник ЕВА.

Виконавчий директор WWF Україна Богдан Вихор підтверджує: 17% українського лісу – це природно-заповідний фонд, є також інші ліси, які не варто чіпати. На його думку, важливо вберегти цінні ділянки, які виконують кліматичну функцію. У той ж час є лісовий ресурс, який потрібно «якісно менеджерити», щоб деревообробники мали сталу деревину на десятки років вперед. 

Лісівники із закликом бізнесу нарощувати заготівлю погоджуються, але звертають увагу на фактори, які стримують розвиток лісового господарства. 

«Господарювання зараз ведеться всього на 83 відсотках від лісового фонду. Майже мільйон гектарів нині знаходиться в тимчасовій окупації. Деокуповано майже мільйон гектарів, але вони не є доступними для господарювання через замінування. Ще майже 100 тис га знаходяться в зоні активних бойових дій», – зазначив голова Держлісагенства Віктор Смаль.

За його словами, хоча б частково компенсувати втрати можливо завдяки так званим нічийним, або нерозподіленим лісам. Приблизно 400 тис. га лісів в Україні не мають користувача, відповідно лісове господарство там не здійснюється.

Генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець (на знімку – посередині) зауважив, що підприємство протягом останніх років намагалася створювати умови для розвитку української деревообробки. 

«Вдалося прибрати прямі договори, які передбачали доступ до сировини тільки «для своїх» і за незрозумілими цінами», – каже Юрій Болоховець. За його словами, нині 100 відсотків деревини ДП «Ліси України» поставляється на ринок через конкурентну й прозору систему біржових торгів. 

Також згорнуто власну лісгоспну переробку, яка існувала за рахунок преференцій, в результаті увесь об’єм лісопродукції перенаправлений на відкритий ринок. 

«Ми перекрили оборудки із нелегальними рубками і пересортами, — зауважив генеральний директор «Лісів України» Юрій Болоховець. — Запроваджена фотофіксація кожної відвантаженої партії деревини. На порядок зменшився тіньовий ринок, який живився деревиною з державних лісових господарств, що створило умови для роботи білого бізнесу, які купує офіційну деревину». 

Болоховець також відзначив запровадження довгострокових договорів. Нині вони піврічні, але з 2026 року з’являться також річні контракти. Тобто бізнес зможе контрактувати гарантований об’єм сировини на рік за фіксованою ціною.  

Щодо збільшення заготівлі, то ДП «Ліси України» останні два роки активно інвестує у будівництво лісових доріг, які дають можливість почати заготівлю у нових лісових масивах, раніше не доступних. Планується на цей рік масштабна закупівля техніки для механізованої заготівлі, адже дефіцит кадрів в заготівельних бригадах стає критичним.

Але є ряд питань, які лісівники самі не можуть вирішити. 

«Ми готові реально збільшити виробництво до 18-19 млн метрів кубічних на рік. Це плюс 30% до того, що існує. Але для цього треба буде вирішити низку спірних, незалежних від лісівників питань», – каже Юрій Болоховець. 

Мільйони кубометрів деревини на рік Україна втрачає внаслідок недосконалої нормативної бази. Через забюрократизовану систему затвердження матеріалів лісовпорядкування, через надмірні вимоги щодо проходження процедури ОВД та інші причини. Юрій Болоховець пропонує бізнесу та місцевому самоврядуванню «зайняти проактивну позицію» та спільно долучатися до обговорення тем, які гальмують розвиток лісового господарства.

Деревообробники та лісівники досягли домовленості про продовження діалогу вже після того, як Верховна Рада прийме законопроект «Про ринок деревини». Частину проблем він вирішить. Але залишаться питання, які потребуватимуть подальшого врегулювання та співпраці держави, бізнесу, лісівників, представників місцевого самоврядування та громадськості.

Пресслужба ДП «Ліси України».