1 травня українські автори, музиканти, представники організацій колективного управління авторськими та суміжними правами, менеджери музичних видавництв, депутати та представники профільних державних інституцій зібралися разом, щоб окреслити шляхи сприяння процесам створення, поширення, монетизації українськомовного музичного контенту і його захисту в умовах агресивної експансивної інформаційної політики країни-агресорки — росії.

Платформою для обговорення став форум «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє», організований Офісом Президента України, Міністерством економіки України, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України й УКРНОІВІ.

Під час форуму голова профільного парламентського підкомітету з питань музичних індустрій та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій Олександр Санченко представив дослідження «Форсайт музичної індустрії України 2035». «Важливо розуміти, що пісня та її успіх — це не тільки сам творець, а ціла екосистема. Є різні її складники та рівні, на яких треба працювати, щоб мати цілісний та якісний продукт. Покращення на кожному рівні дасть синергетичний ефект», — розпочав презентацію народний депутат.

Як свідчить аналітика, 69% глобальних доходів від записаної музики у 2024 році припадає на стримінги. Це є тренд, хоч і не однорідний: у кожній країні своя динаміка. Ще одна тенденція прослідковується у зростанні кількості передплатників музичних онлайн-сервісів. «Мені здається, це наша місія як країни теж — сприяти тому, щоб контент використовували легально, бо саме тоді наші артисти зможуть заробляти, розвиватись і боротися на музичному ринку», — наголосив Олександр Санченко.

Що цікаво, серед стримінгових платформ немає одного монополіста. Відповідно, державну політику у цьому аспекті треба також будувати так, щоб рівноцінно взаємодіяти з усіма платформами (чи то Spotify, чи Apple Music, чи Amazon Music тощо), бо всі вони мають вплив і велику аудиторію.

Є і негативні тенденції на українському ринку. «У нас у топи чартів потрапляють російськомовні треки, роялті від яких ідуть у країну-агресорку. А далі ви знаєте... Це одна із тем, яку ми маємо розглядати сьогодні, що робити з такою ситуацією», — додав парламентар.

Серед ключових проблем галузі: недостатнє фінансування культури, слабка інфраструктура, брак професійного менеджменту, низька культура споживання музики, кадровий дефіцит та освітні прогалини, криза концертної індустрії, відсутність екосистемного підходу.

Уже в 2025 році, як зазначив Олександр Санченко, планується:

- адвокатування створення окремої програми в УКФ для підтримки національного музичного продукту;

- реалізація проєктів, спрямованих на викорінення російської музики на стримінгових платформах та в публічному просторі;

- оновлення законодавства в сфері Авторського права та ОКУ;

- продовження роботи з європейськими фестивалями та програмами;

- проєкт з підтримки музичної освіти України (нагальним є оновлення підручників, за якими навчаються діти). Цей проєкт буде втілено спільно з Culture and Education for Life Foundation.

Усі спікери першої стратегічної панелі відзначили, що культура і музика, як її складник, — це питання національної безпеки. «Це той контент, та мова, якою ми говоримо про нас всередині, об’єднуючись, і та мова, якою ми говоримо назовні», — сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко.

У другій розмовній панелі на тему «Роялті як драйвер індустрії» взяв участь голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Відповідаючи на запитання щодо законодавчих ініціатив у частині захисту авторських прав, очільник Комітету зауважив, що Україна має імплементувати європейські директиви в національне законодавство — але робити це треба, зважаючи на наші реалії, виклики та потреби.

«Тому я дуже вітаю те, що ми сьогодні почули, — що для імплементації європейських директив Міністерство буде вносити законодавчі акти. Це добре, ми чекаємо», — сказав голова Комітету.

Не менш важливим чинником для удосконалення регулювання роялті є ініціатива самої музичної спільноти, суб’єктів авторських і суміжних прав. Якісний закон — це завжди спільні зусилля та спільна робота.

Голова Комітету закликав музичну індустрію бути активною, висловлювати пропозиції змін до законодавства та безпосередньо долучатись до цієї роботи.

Водночас, як наголосив депутат, навіть після оновлення та осучаснення законодавчої бази, отримання належного роялті великою мірою залежатиме і від того, наскільки ефективно самі автори зможуть просувати свою творчість.

Його думку підтримали й інші учасники дискусії, зазначивши, що захист авторських прав і отримання роялті — це не лише функція колективних організацій, які представляють інтереси творців.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.