У Комітеті відповідно до плану роботи Комітету на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання відбулося засідання круглого столу на тему: «Особливості та проблемні аспекти надання соціальної послуги підтриманого проживання» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяни Циби.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських організацій тощо.

Захід проведено з метою обговорення сучасних підходів до впровадження послуги підтриманого проживання та вдосконалення нормативно-правового регулювання, фінансування та підвищення якості послуги, ключових викликів у наданні цієї послуги на місцях. Загалом на участь у заході зареєструвалося понад 650 учасників.

Під час свого виступу Тетяна Циба наголосила на високій актуальності обговорюваної теми. Вона підкреслила, що питання розвитку та забезпечення якісної соціальної послуги підтриманого проживання в Україні наразі є надзвичайно важливим і вимагає системного підходу. «Необхідно не тільки вирішувати наявні питання на практичному рівні, а й активно працювати над удосконаленням законодавчого регулювання цієї сфери», — зазначила Тетяна Циба. За її словами, підтримане проживання є однією з ключових послуг для забезпечення права осіб з інвалідністю та інших вразливих груп населення на самостійне життя та інтеграцію в суспільство.

Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович наголосила: «Ми в Міністерстві намагаємося створити такі цілісні ланцюжки в шляху людини, щоб розуміти, як ми її підхоплюємо на різних етапах її життя. І один з найбільших ризиків чи викликів, з яким може стикнутися людина, це є інвалідність або похилий вік, який передбачає неможливість здійснювати самостійний догляд за собою». Міністр зазначила, що коли стається така ситуація, коли людина не має можливості самостійно за собою доглядати та потребує сторонньої підтримки (чи то дитина з інвалідністю, чи доросла особа, яка отримала інвалідність унаслідок різних причин), родина має лише два варіанти дій. Перший варіант — хтось із рідних змушений звільнитися з роботи для надання догляду, що веде до бідності в родині, втрати професійних навичок працездатного члена родини та десоціалізації. Другий — передача родича до інтернатного закладу, часто розташованого далеко від дому, що призводить до втрати родинних зв’язків. Обидва варіанти, за словами Оксани Жолнович, мають значні недоліки з точки зору гідності людини, можливостей сім’ї та інших чинників.

У зв’язку з цим Міністерство соціальної політики пропонує третю опцію — розвиток системи підтриманого проживання. Вона наголосила, що великі інтернатні заклади, навіть за найкращих умов догляду, не здатні забезпечити індивідуальний підхід до кожної людини, що призводить до втрати особистої автономії та десоціалізації. Саме тому важливо розвивати підтримане проживання, яке дасть людям змогу залишатися частиною своєї родини, працювати з підтримкою та приносити користь суспільству, не створюючи надмірного навантаження на близьких.

Заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько поінформував про актуальні питання щодо забезпечення житлом ветеранів, пов’язані з послугою «догляд вдома», яка також є однією з послуг Міністерства соціальної політики України. Важливою складовою, за словами Руслана Приходька, є створення в регіонах відповідних паліативних відділень, які б досягали необхідної мети: забезпечення пожиттєвого догляду для тяжкопоранених бійців.

Голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик наголосив на важливості розв’язання проблем у сфері надання соціальних послуг. Зокрема, було підкреслено, що однією з головних проблем є відсутність у більшості надавачів соціальних послуг окремих кімнат для однієї-двох осіб. У переважній більшості випадків особи розміщуються у приміщеннях на чотири, шість і більше осіб. Така практика порушує право особи на приватний простір і комфортні умови проживання. Окрім цього, Василь Луцик акцентував увагу на ще одній істотній проблемі: відсутності у багатьох надавачів соціальних послуг укладених договорів з закладами охорони здоров’я або чинних ліцензій на здійснення медичної практики. Ця проблема є особливо критичною для осіб похилого віку та людей з інвалідністю, які потребують постійного медичного супроводу.

Представник Уповноваженого з соціальних та економічних прав Олена Колобродова звернула увагу на нові виклики, які виникли в умовах воєнного стану, зокрема, у зв’язку з масовим внутрішнім переміщенням громадян та появою нових категорій населення, що опинилися у вразливому становищі. Під час моніторингових візитів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини були зафіксовані численні порушення прав людини: недотримання норм житлової площі, відсутність належного догляду через нестачу персоналу, ізольованість мешканців від суспільства, а також відсутність реабілітаційних та ресоціалізаційних заходів для осіб з інвалідністю.

Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко звернув увагу на важливі положення Постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2024 р. № 888 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання внутрішньо переміщеним особам похилого віку, особам з інвалідністю соціальних послуг стаціонарного догляду, підтриманого проживання за принципом «гроші ходять за людиною», що стосується реалізації експериментального проєкту з організації надання соціальних послуг стаціонарного догляду та підтриманого проживання для внутрішньо переміщених осіб похилого віку та осіб з інвалідністю за принципом «гроші ходять за людиною».

Віталій Музиченко підкреслив важливу зміну, яка стосується розширення категорії осіб, які можуть отримувати соціальні послуги, зокрема послугу підтриманого проживання. Він наголосив на тому, що трансформація системи передбачає перехід від орієнтації лише на певні пільгові групи до моделі, що забезпечить адресну допомогу всім, хто її реально потребує. Окремо він зазначив, що реформа спрямована не лише на розширення доступу до послуг, а й на підвищення їхньої якості, доступності у громадах та розвиток нових форм підтримки, таких як підтримане проживання, денні центри та мобільні бригади.

Керівник експертної групи з питань захисту прав окремих соціальних груп та людей похилого віку Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Олена Фартушна презентувала ключові підходи до впровадження послуги підтриманого проживання. Вона докладно представила концепцію надання послуги підтриманого проживання, яка спрямована на забезпечення права людей з інвалідністю, осіб похилого віку та інших вразливих груп на самостійне життя у громаді із необхідною соціальною підтримкою. Окремо було презентовано експериментальний проєкт Міністерства соціальної політики України з надання послуги підтриманого проживання для внутрішньо переміщених осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Проєкт реалізовується за принципом «гроші ходять за людиною», що передбачає фінансування не установи чи закладу, а безпосередньо соціальної послуги для конкретного отримувача.

Співзасновниця громадської організації «Безбар’єрність», заступниця міністра соцполітики (2022—2025 рр.) Ульяна Токарєва визначила три основні складові надання соціальної послуги підтриманого проживання: безпосередньо житло — можливість людини проживати; надання послуги соціальної підтримки; а також медична складова. Вона наголосила, що дуже часто під час вибору способу допомоги людині відбувається змішування цих трьох складових, однак медичну складову необхідно чітко відокремлювати. Ульяна Токарева підкреслила, що завдяки розвитку медичних послуг особи, які проживають самостійно або в оселях підтриманого проживання, можуть отримувати медичну допомогу, реабілітаційні послуги, психіатричну допомогу чи допомогу сімейного лікаря у своїй громаді. За словами громадської діячки, при плануванні підтриманого проживання важливо враховувати доступність медичних закладів, оскільки їхня віддаленість може унеможливити своєчасне надання допомоги. Також необхідно забезпечити доступ до робочих місць і не планувати створення таких осель у віддалених районах.

Директор юридичного департаменту Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Ростислав Кісь наголосив на важливості впровадження принципу «гроші йдуть за отримувачем». Він акцентував, що залучення недержавних надавачів є важливим кроком до реалізації принципу екстериторіальності, яка особливо актуальна в умовах війни. Такий підхід дає змогу адресно задовольняти індивідуальні потреби, скеровуючи фінансування не на установу, а на конкретний випадок. Водночас, за його словами, питання визначення потреб і обліку осіб, які потребують соціальних послуг, досі залишається в межах повноважень відповідних підрозділів місцевих громад.

Юрист Громадської спілки «Ліга Сильних» Ігор Бевх презентував загальні ідеї та реальний стан провадження послуги підтриманого проживання в Україні, зокрема, брак обізнаності і фінансування є головними перешкодами для її впровадження в громадах. Він також зазначив, що основною метою послуги має бути створення умов для максимально незалежного життя людей з інвалідністю в громаді. Послуга повинна сприяти розвитку самостійності, соціальної інтеграції та включенню людини в суспільне життя, а не заміщувати її автономність.

Директор Громадської організації Good Bread From Good People Владислав Малащенко акцентував увагу на важливості комплексного підходу до працевлаштування та проживання людей з ментальною інвалідністю. «Ми займаємося працевлаштуванням таких людей. І нині ми є найбільшим соціальним інклюзивним підприємством в Україні. Саме пекарня Hot Bread From Hot People в якій працюють 47 осіб з ментальною інвалідністю», — зазначив Владислав Малащенко.

Окрім успішної діяльності у сфері інклюзивної зайнятості, організація реалізує проєкти у сфері підтриманого проживання. За його словами, це не просто надання житлової площі, а ціла система підтримки, в якій людина з інвалідністю може самостійно вести побут, ухвалювати власні рішення та нести за них відповідальність. Він наголосив, що завдання держави й суспільства — створити умови, в яких доросла людина з певною формою інвалідності може реалізувати себе як самостійна особа. Для цього необхідно розробити систему, що охоплює етапи супроводу та переходу до підтриманого проживання.

Керівник відокремленого підрозділу ГО «Справа Кольпінга в Україні», «Родина Кольпінга м. Вінниця» Олеся Самойленко презентувала будинок підтриманого / транзитного підтриманого проживання, який функціонує у місті Вінниця. Під час презентації вона звернула увагу на проблемні питання, зокрема щодо можливості співфінансування послуги підтриманого проживання з державного бюджету.

Юрист з питань адвокації Благодійної організації «Благодійного фонду «Право на захист» Настасія Геркула розповіла про концептуальний підхід експериментального проєкту, який передбачає активне залучення отримувача до вирішення власної долі, зокрема, до вибору способу надання соціальної послуги. Вона наголосила, що розвиток самозарадності є ключовим чинником для подолання складних життєвих обставин. Настасія Геркула висловила пропозицію запровадження альтернативного механізму: у випадках, коли отримувач соціальних послуг не має можливості самостійно здійснювати відповідні дії через ментальні або когнітивні порушення, передбачити можливість прямого перерахування коштів безпосередньо надавачу послуг, що дасть змогу зняти з отримувачів зайве адміністративне навантаження.

Експертка з питань соціального захисту Асоціації міст України Людмила Яремчук зазначила, що послуга підтриманого житла має надаватися лише за наявності відповідного приміщення. Вона підкреслила, що такі приміщення повинні відповідати вимогам державних стандартів для інклюзивного суспільства, а значна частина з них потребує капітального ремонту.

Підсумовуючи результати заходу, голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяна Циба наголосила, що надання якісної послуги підтриманого проживання є важливим кроком до забезпечення гідного життя для людей, які цього потребують.

Захід став важливою складовою підтриманого проживання, експерти обговорили ключові складнощі та виклики, що стоять перед впровадженням цієї послуги в Україні. Однією з основних тем стало забезпечення належних умов для підтриманого проживання, а також необхідність адаптації приміщень до вимог інклюзивного суспільства.

Деталі засідання круглого столу — у відеозаписі за посиланням: https://www. youtube.com/watch? v=8lT2eGYcRu0

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.