«Історична подія для політики «Зроблено в Україні», — розповідає заступник голови Комітету Дмитро Кисилевський. — Уряд та Комітет з питань економічного розвитку вперше застосовують процедуру розширення локалізації. Зокрема, вимогу локалізації пропонується поширити на товари легкої промисловості, в тому числі форму, ліфти, трактори, освітлювальну техніку, кабелі, світлофори, металоконструкції та труби великого діаметру.
Нагадаю, нині відповідно до чинного закону про публічні закупівлі вимога локалізації розповсюджується на 103 товари з 4 категорій: залізничний транспорт, міський транспорт, комунальна техніка, енергетичне обладнання. У 2025 році рівень локалізації вимагається на рівні 25%, надалі цей показник щорічно зростатиме на 5%, поки не досягне 40%.
З прийняття закону про локалізацію у липні 2022 року фактично стартувала кардинальна зміна державної економічної політики, що в подальшому привело до створення політики «Зроблено в Україні», що нині об’єднує півтора десятка програм сприяння виробництву, інвестиціям та експорту. Тепер локалізація розширюється.
Бажання виробників 25 видів продукції долучитись до політики локалізації свідчить про її успішність. В умовах війни локалізація вирішила питання виживання та розвитку для цілих галузей української економіки, зокрема виробництво громадського транспорту, комунальної техніки та навісного обладнання для неї, пожежно-рятувальних машин та інших. За ними стоять десятки тисяч працівників та їхніх сімей, які в умовах війни залишились в Україні.
Важлива деталь: чинне законодавство про публічні закупівлі дозволяє Кабінету Міністрів України своїм рішенням, без зміни закону, розширювати перелік товарів, до яких застосовується вимога локалізації, за умови погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Така процедура нині запущена.
Комітет з питань економічного розвитку і Міністерство економіки України відкриті для звернень від виробників і інших товарів щодо поширення на них вимоги локалізації».
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
