29 квітня заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук взяла участь у круглому столі на тему: «Реклама без гендерних стереотипів — ситуація в Україні».
Цей захід відбувся у межах просвітницького проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство», ініційованого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення для впровадження положень Закону України «Про медіа».
На початку заходу голова медіарегулятора Ольга Герасим’юк підкреслила важливість розвитку цього проєкту для втілення новел законів «Про медіа» та «Про рекламу», особливо в контексті реалізації принципів гендерної рівності в медіа. За її словами, цей проєкт є прикладом для медіарегуляторів і представників рекламної сфери в багатьох європейських країнах.
Моніторинг реклами в медіа на предмет гендерних стереотипів для Національної ради є системним процесом. Ідеться про контент, у якому свідомо чи несвідомо транслюються соціальні кліше на кшталт того, що прання чи догляд за дітьми — це суто жіноча справа, а ремонт або керівні посади — привілеї чоловіків.
Як зазначили учасники засідання, суспільство й медіа України поступово відходять від гендерної дискримінації і гендерного дисбалансу. Якщо порівняти рекламний ринок нині та, скажімо, десять років тому — помітний значний прогрес.
Ба більше, Україна стала однією з країн-новаторок, які впровадили в законодавство термінологію, пов’язану з дискримінаційною рекламою за ознакою статі. На цьому акцентувала заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук.
Так, у 2021 році Парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (№ 1750-IX). Акт спрямований на протидію транслюванню недоречної дискримінаційної реклами, яка, по суті, принижувала людей за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності тощо.
«Це був своєрідний відгук на одностайне обурення громадянського суспільства не лише рекламою в медіа, а й зовнішньою рекламою», — зазначила народна депутатка, співавторка ініціативи Євгенія Кравчук.
Вона додала, що Європа і Україна, як частина європейського простору, можуть бути справжнім бастіоном прав людини та простих підходів до недискримінації. «Хоча є певний скепсис щодо цієї теми, насправді вона має велике значення і впливає на багато аспектів нашого життя. Ми можемо спостерігати розкол у суспільстві, який проявляється в ненависті та гендерних стереотипах, що виникають унаслідок цього», — сказала політикиня.
Представники Національної ради, демонструючи реальні кейси, показали зразки як гендерно стереотипної, так і гендерно нейтральної реклами. Чимало таких прикладів продиктовані умовами воєнного стану.
«Реклама — це не лише про гроші. І не лише про мистецтво. Це серйозний інструмент впливу. Засобами реклами можна прищеплювати багато корисних речей, а можна — і навпаки», — наголосила голова Нацради Ольга Герасим’юк.
Євгенія Кравчук також повідомила, що зараз триває робота з проєктом резолюції ПАРЄ. Однією з цілей документа є дослідження шкідливості гендерних стереотипів у медіа, рекламі та соціальних мережах. Тому всі пропозиції та ідеї, висловлені під час цього круглого столу, є актуальними й своєчасними.
Експерти та представники рекламної індустрії загалом обговорили питання:
- реалізація принципів гендерної рівності в медіа: європейські практики та українські реалії;
- які рекомендації враховують рекламні агентства для забезпечення гендерного балансу;
- практичні кейси уникнення гендерних стереотипів у рекламі.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
