У 2025 році День вишиванки припадає на 15 травня.
Свято не має сталого календарного статусу, адже не прив’язане до жодної релігійної чи державної події. Його мета — зберегти і популяризувати українські національні традиції через символ вишиванки — унікального елементу одягу, що має глибоке історичне та культурне значення.
Ідея започаткувати День вишиванки виникла у 2006 році серед студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Одна з ініціаторок, студентка факультету історії та політології Леся Воронюк, запропонувала присвятити один день українській вишиванці як символу національної ідентичності. Поступово ідея перетворилася на всеукраїнське, а згодом і міжнародне свято.
Нині День вишиванки відзначають не лише в Україні, а й українці в діаспорі — у Канаді, США, Австралії, Польщі, Німеччині та десятках інших країн. Цього дня мільйони людей одягають вишиванки на роботу, навчання, прогулянку, показуючи свою причетність до української культури та шану до пращурів.
Вишиванка — не просто одяг. Це оберіг, в якому зашифровані коди родової пам’яті, молитви, надії та мрії. Візерунки, кольори та орнаменти мають особливе значення і часто передаються з покоління в покоління. У різних регіонах України вишивка має свої унікальні особливості — від геометричних мотивів Поділля до рослинних орнаментів Полтавщини чи складних кольорових композицій Буковини.
У новітній історії, особливо після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, вишиванка стала ще й символом незламності та боротьби за свободу. Українські військові, дипломати, волонтери, звичайні громадяни по всьому світу одягають її, демонструючи приналежність до нації, яка бореться за свою незалежність, мову, культуру та гідність.
День вишиванки — це не лише про одяг. Це день гордості за свою країну, за її спадщину і за її народ. Це нагадування про важливість зберігати своє, цінувати рідне та передавати його наступним поколінням.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
