У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулася робоча зустріч голови Комітету Галини Третьякової з представниками Міжнародної організації праці (далі — МОП): старшим радником Департаменту міжнародних трудових стандартів Офісу МОП Тімом де Мейером, старшим спеціалістом Департаменту соціального діалогу та трудового права Лейло Сіббелем, директоркою Офісу МОП в Україні Аїдою Ліндмайер та менеджером проєктів Офісу МОП в Україні Сергієм Савчуком.

Робоча зустріч була присвячена проблемним питанням захисту прав працівників, реформування трудового законодавства та ролі профспілок у цьому процесі.

Під час свого виступу директорка Офісу МОП в Україні Аїда Ліндмайер наголосила на важливості забезпечення захисту майнових прав професійних спілок. У своїй промові вона підкреслила, що права профспілок є важливою складовою демократичного суспільства.

Забезпечення балансу між правами профспілок і законними інтересами держави залишається важливим елементом подальшого правового діалогу, зокрема, у контексті дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері трудових прав та свободи об’єднання.

Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова поінформувала учасників про результати законотворчої діяльності Комітету та парламенту щодо реформування трудового законодавства.

Зокрема, увагу було приділено ухваленню Комітетом підготовленого до другого читання проєкту закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (реєстр. № 10147), який спрямований на імплементацію положень Директиви Ради Європейських співтовариств № 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі та формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та охорони здоров’я працівників.

Голова Комітету поінформувала, що підготовка законопроєкту до другого читання тривала майже сім місяців та було проведено понад 70 засідань для напрацювання редакції законопроєкту, яка є компромісом для сторін соціального діалогу.

Під час зустрічі Галина Третьякова представила перелік інших важливих законопроєктів у сфері трудових відносин, серед яких:

— було ухвалено Верховною Радою України:

- Закон України «Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)» № 4352-IX від 15.04.2025 (законопроєкт за реєстр. № 11044), який передбачає запровадження у період дії воєнного стану нових механізмів захисту працівників від систематичного цькування та створення умов для запобігання випадкам психологічного насильства в колективах;

- Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» № 4412-IX від 01.05.2025 (законопроєкт за реєстр. № 12255-1). Усуває прогалини призупинки трудового договору та передбачає, що працівники та роботодавці протягом 60 календарних днів з дня прийняття закону мають оновити дані про місцеперебування та засоби зв’язку з ними; визначає за ініціативою однієї із сторін максимальний строк призупинення дії трудового договору — не більш як 90 календарних днів під час дії воєнного стану; за згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути подовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше, ніж до дня припинення або скасування воєнного стану; обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації та невідкладно (у строк не більше, ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних (поштової адреси, адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону); підстави припинення та відновлення призупиненого трудового договору; строк у 14 календарних днів для повідомлення роботодавцем працівника про необхідність стати до роботи.

— очікують розгляду у парламенті:

- законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття» (реєстр. № 13167), яким пропонується передати Пенсійному фонду України функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд). Фактично зосередити всі функції з виплати страхового відшкодування на базі Пенсійного фонду України (який є ЦОВВ) по всіх чотирьох видах соціального страхування. Це створить передумови для розбудови проєвропейської системи управління фондами на одній організаційній базі та зосередить управління в одному наглядовому органі на професійній основі за участі всіх соціальних партнерів замість наявних двох правлінь, які працюють на громадських засадах; призначення та виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; розподілу і перерахування коштів на визначені цим законом цілі; контролю за цільовим та ефективним використанням коштів Фонду;

- законопроєкт «Про колективні трудові спори» (за реєстр. № 12034). Цей законопроєкт знімає заборону на страйки, натомість баланс інтересів пропонується досягається запровадженням локауту. Історично ми можемо зняти цю заборону, якщо компромісом стане впровадження локаута;

— готуються на друге читання у Комітеті:

- законопроєкт «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо зупинення дії окремих положень колективного договору» (за реєстр. № 12291-1), спрямований на удосконалення положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині врегулювання процедури зупинення окремих положень колективного договору через перемовини з трудовим колективом; сторони колективного договору проводять колективні переговори щодо поновлення зупинених положень колективного договору;

- законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплати та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю» (реєстр. № 12209), спрямований на модернізацію системи соціального страхування та забезпечення ефективної підтримки осіб, які частково або повністю втратили працездатність, який є продовженням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 № 4219-IX (законопроєкт за реєстр. № 5344-д);

- законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» (реєстр. № 9510), спрямований на забезпечення реалізації конституційних прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати.

Під час зустрічі голова Комітету звернула увагу на важливість об’єктивного та збалансованого підходу МОП у питанні врегулювання правового статусу майна професійних спілок в Україні.

Галина Третьякова підкреслила, що МОП може виступити посередником у вирішенні цього складного питання, однак вона наголосила на необхідності врахування позиції не лише профспілкової сторони, а й держави, та зазначила, що низка нормативно-правових актів підтверджує належність цього майна до державної власності.

Крім цього держава потребує використання цього майна, яке було надане у свій час у користування, наприклад для розміщення внутрішньо переміщених осіб; осіб, яких евакуюють з зон бойових дій; для розміщення Сил оборони, у зв’язку із зростанням армії в декілька разів.

Зокрема, вона послалася на низку актів, що діяли у період СРСР, зокрема Постанову Ради Міністрів СРСР № 606 від 1960 р. та аналогічну Постанову Ради Міністрів УРСР№ 335 від 1960 р., які передбачали фінансування, забезпечення матеріально-технічною базою та капітальне будівництво санаторно-курортних об’єктів за рахунок державного бюджету та фондів соціального страхування.

Крім того, Галина Третьякова навела акти Верховної Ради УРСР та України, які підтверджують державний статус відповідного майна, які є чинними та статус яких є незмінним до прийняття іншого нормативно-правового акта Верховною Радою України:

- Постанови Верховної Ради УРСР № 376 та № 506 (1990 р.);

- Указ Президії Верховної Ради України № 1452 (1991 р.);

- Постанова Верховної Ради України № 2268 (1992 р.);

- Постанова Верховної Ради України № 3943 (1994 р.).

Крім того, проєкт закону України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420), прийнятий Верховною Радою України у першому читанні за основу та підготовлений до другого читання, прямо визначає, що майно, яким користуються профспілки, належить державі, а профспілки мають лише пріоритетне право користування. Також було наголошено, що до моменту законодавчого визначення суб’єктів права власності на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, це майно вважається державною власністю України.

Комітет працює виключно в інтересах громадян України, дотримуючись вимог національного законодавства. Комітет очікує від МОП узгоджених і неупереджених підходів до аналізу ситуації, з обов’язковим врахуванням юридичної позиції держави. Збалансоване вивчення інтересів усіх сторін є ключем до правового вирішення питання щодо подальшого використання майна, що перебуває у користуванні профспілок.

Обговорення відбувалося у конструктивному руслі з метою напрацювання узгоджених рішень, спрямованих на підвищення ефективності національної системи трудових та соціальних гарантій.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.