Як зазначив голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, українська делегація на 78-й Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві провела низку зустрічей, щоб посилити міжнародну співпрацю у медичній сфері та забезпечити подальшу підтримку нашої країни.

«Вкрай важливо, що Україна бере участь в асамблеї. Ми серед країн, які приймають ключові рішення та погоджують наступні кроки на глобальному рівні. Це можливість не лише заявити про наші потреби, а й поділитися досвідом, якого Україна набула в умовах війни. Присутність на таких заходах зміцнює позиції нашої держави у міжнародній медичній спільноті», — наголосив Михайло Радуцький.

Один із заходів першого дня мав назву «Формування майбутнього шкільного харчування: досвід реформ в Україні, глобальні політики та зобов’язання».

У 2019 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської розпочалася розробка та впровадження Стратегії реформи системи шкільного харчування. У 2021 році було оновлено норми харчування в закладах освіти, затверджено професійний стандарт «Кухар закладу освіти», а згодом — і збірник страв для шкільних їдалень.
Українська делегація представила результати системної реформи в Україні та поділилася з партнерами досвідом. Зміни передбачають модернізацію інфраструктури, створення кулінарних хабів і впровадження сучасних моделей організації харчування. Дотримання оновлених норм сприяє зниженню ризиків розвитку захворювань, пов’язаних з ожирінням, та підтриманню здорової ваги.

Михайло Радуцький розповів партнерам, що у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які передбачають запровадження податку на мінеральні та газовані води з додаванням цукру та інших підсолоджувачів. Пропонується встановити ставку податку у розмірі 0,1 євро (приблизно 4 грн) за 1 літр напою, а зібрані кошти спрямовувати на реалізацію програм профілактики та лікування захворювань, спричинених регулярним вживанням таких напоїв, а також на фінансування програми шкільного харчування. Досвід інших країн свідчить: запровадження акцизу на солодкі газовані напої сприяє зменшенню ризиків захворюваності на діабет, серцево-судинні хвороби та ожиріння.

Також Верховною Радою ухвалено такі закони: № 1822-IX (гармонізує законодавство України у сфері дитячого харчування з нормами ЄС) та № 5148 (спрямований на підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми). А з жовтня 2023 року набув чинності наказ МОЗ, згідно з яким вміст трансжирних кислот (крім «природних» трансжирів тваринного походження) не повинен перевищувати 2 г на 100 г загальної кількості жирів у харчовому продукті. Це фактично означає адаптацію національного законодавства до європейських стандартів.

Головна мета реформи шкільного харчування — формування здорових звичок та забезпечення рівного доступу дітей до якісного харчування. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами: приєдналася до Глобальної коаліції шкільного харчування, провела Європейський регіональний саміт за участі 500 представників із
20 країн.

Українська делегація закликала партнерів підтримати інтеграцію якісного харчування в національні стратегії відновлення, освіти та охорони здоров’я.

На зустрічі з міністром охорони здоров’я Туреччини Кемалем Мемішоглу був підписаний меморандум про взаєморозуміння між міністерствами охорони здоров’я. Документ передбачає багаторівневу співпрацю в таких сферах, як громадське здоров’я, фармацевтика, медична освіта, цифрові рішення, медичні технології та реагування на надзвичайні ситуації.

Також делегація зустрілася з міністром, парламентським заступником державного секретаря з питань охорони здоров’я та профілактики Великої Британії Ешлі Далтоном, міністром охорони здоров’я Словенії Мілошкою Колар Селар, а також з делегаціями з Норвегії, Швеції, Лівії, Німеччини та представниками Суверенного Мальтійського Ордену.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.