Верховна Рада України постановляє:
1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей щодо вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для припинення порушення прав і свобод кримськотатарського народу російською федерацією (додається).
2. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити невідкладне направлення тексту Звернення до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей.
3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК.
м. Київ
14 травня 2025 року
№ 4432-IX
ЗВЕРНЕННЯ
Верховної Ради України
до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій
та парламентських асамблей щодо вшанування пам’яті жертв геноциду
кримськотатарського народу та консолідації зусиль для припинення порушення прав і свобод кримськотатарського народу російською федерацією
Підтверджуючи повагу до Статуту Організації Об’єднаних Націй, Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів 2007 року,
керуючись Конституцією України, Законом України «Про корінні народи України», Постановою Верховної Ради України «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» від 12 листопада 2015 року № 792-VIII, Постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантій прав кримськотатарського народу у складі Української Держави» від 20 березня 2014 року № 1140-VII та Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень російською федерацією як державою-агресором прав і свобод кримськотатарського народу» від 2 червня 2020 року № 639-IX,
високо цінуючи постійну увагу міжнародних організацій до ситуації, що склалася в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також їх послідовну позицію щодо засудження збройної агресії рф проти України, порушень прав людини в Автономній Республіці Крим, переслідування кримських татар, заборони Меджлісу кримськотатарського народу,
вітаючи ухвалення в рамках міжнародних організацій та парламентських асамблей відповідних рішень та резолюцій, у тому числі резолюцій Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» (2014 рік), «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі» (2016—2020 роки), «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» (2021—2022 роки), «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь» (2023—2024 роки), «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів» (2018—2021 роки), резолюцій Парламентської асамблеї ОБСЄ «Порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі» (2016 рік), «Триваючі порушення прав людини і основних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна)» (2017 рік), «Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Україна, Чорного та Азовського морів» (2019 рік), резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи «Українські громадяни, утримувані російською федерацією як політичні в’язні» (2018 рік), «Порушення прав людини, вчинені проти кримських татар у Криму» (2021 рік), рішення Виконавчої ради ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» (2014—2024 роки), а також ініціативи на підтримку України в рамках Міжпарламентського Союзу,
відзначаючи принципову важливість Кримської декларації Сполучених Штатів Америки від 25 липня 2018 року, в якій наголошується на відмові визнання вимог кремля із встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву, відкидаються спроби росії анексувати Крим, а також містяться зобов’язання із збереження політики невизнання анексії до відновлення територіальної цілісності України,
вітаючи прийняття Європейським судом з прав людини 25 червня 2024 року рішення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», згідно з яким російську федерацію визнано винною у систематичних порушеннях прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї, зокрема встановлено, що кримські татари зазнавали систематичної дискримінації за етнічною ознакою, придушення свободи віросповідання, незаконного переслідування та позбавлення волі з політичних мотивів, у тому числі за зв’язки з Меджлісом кримськотатарського народу, обмежень свободи слова, діяльності засобів масової інформації, свободи пересування, заборонялися публічні зібрання і переслідувалися їх організатори, а також порушувалися інші права людини і основоположні свободи,
висловлюючи вдячність за ухвалення парламентами Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Канади, Республіки Польща, Естонської Республіки та Чеської Республіки рішень про визнання депортації кримськотатарського народу з Криму в 1944 році актом геноциду,
наголошуючи, що триваюча з лютого 2014 року збройна агресія російської федерації проти України почалася зі спроби тимчасової окупації та анексії Кримського півострова, його тотальної мілітаризації, і потім, користуючись своєю безкарністю та відсутністю рішучих кроків з боку світової спільноти, держава-агресор здійснила незаконне, неспровоковане та несправедливе повномасштабне збройне вторгнення на територію України, використовуючи Кримський півострів як військовий плацдарм, що призвело до численних жертв та руйнувань,
спостерігаючи посилення репресивної політики окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території України, жертвами якої стало мирне населення, у тому числі представники корінного кримськотатарського народу в тимчасово окупованому Криму,
нагадуючи, що з 2014 року громадяни України, у тому числі представники кримськотатарського народу, стають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя жертвами воєнних злочинів держави-окупанта — російської федерації, яка всупереч міжнародному праву продовжує свавільні практики здійснення військового призову та мобілізації, внаслідок яких громадян України примушують брати участь у збройній агресії російської федерації проти України,
усвідомлюючи, що кінцевою метою російської федерації є повна колонізація України, поневолення українського та кримськотатарського народів, знищення їхньої ідентичності, стирання їхньої історичної та культурної пам’яті, позбавлення їх історичної спадщини та самобутності, для чого держава-агресор застосовує геноцидальні практики, проявами яких є вбивства, катування, насильницькі зникнення, викрадення дітей з метою зміни їхньої ідентичності на російську та інші злочини проти людяності,
наголошуючи, що кримськотатарський народ з року в рік потерпає від політично мотивованих переслідувань на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, де представники кримських татар становлять більшість від осіб, до яких окупаційні адміністрації російської федерації незаконно застосували адміністративну відповідальність за організацію чи проведення зборів, мітингів, організацію масового одночасного перебування та/або пересування у громадських місцях, що спричинили порушення громадського прядку, від позбавлення особистої свободи, що супроводжується депортацією до місць несвободи на території держави-агресора, застосуванням тортур та знущань, а також від ненадання необхідної медичної допомоги, що нерідко призводить до смерті,
акцентуючи увагу, що збільшення санкційного тиску, військової та фінансової допомоги з боку міжнародного співтовариства має ключову роль у стримуванні подальшої збройної агресії російської федерації проти України,
висловлюючи підтримку всім громадянам України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, зокрема громадянам, які здійснюють спротив окупаційному режиму російської федерації, навіть ціною особистої свободи та безпеки,
підтверджуючи, що український та кримськотатарський народи непохитно стоять пліч-о-пліч на захисті держави Україна та невтомно ведуть боротьбу за звільнення рідної землі від загарбника — російської федерації у будь-який спосіб,
звертаючи увагу на ресурсне виснаження та деградацію навколишнього природного середовища Чорного та Азовського морів внаслідок тимчасової окупації Кримського півострова, що становить загрозу для регіональної безпеки та стабільності,
підтримуючи ідею популяризації історії та культури кримських татар та інших корінних народів, зокрема шляхом забезпечення розвитку українських та кримськотатарських студій за кордоном,
закликаючи до солідарності інших корінних народів, які зазнали геноциду або колоніального поневолення, з метою об’єднання зусиль у боротьбі за справедливість і відновлення прав кримськотатарського народу,
наголошуючи на важливості активного використання потенціалу Міжнародної Кримської платформи як ключового механізму консолідації міжнародної підтримки у питанні деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, зокрема шляхом інтенсифікації участі держав Глобального Півдня у її політичному, експертному та громадському вимірах,
підкреслюючи, що вступ України до Європейського Союзу, її інтеграція до міжнародних безпекових форматів є стратегічно важливим елементом повоєнного відновлення Кримського півострова, що створює основи для забезпечення безпеки та ефективної протидії агресивній політиці російської федерації, зокрема в контексті захисту Чорноморського регіону, стримування подальшої ескалації та унеможливлення повторення росією воєнних злочинів у майбутньому,
у зв’язку із вшануванням Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та віддаючи шану представникам кримськотатарського народу, які постраждали у боротьбі з окупаційним режимом за право бути вільними та мирно жити на своїй землі,
Верховна Рада України закликає уряди та парламенти іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї:
доєднатися до держав, які своїми рішеннями визнали депортацію кримських татар з Криму в 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу;
долучитися до щорічного вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня;
дотримуватися політики невизнання окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
засудити злочини тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на спланований геноцид кримськотатарського народу, внаслідок якого катастрофічно зменшився генофонд корінного кримськотатарського народу, що заподіяло нищівної шкоди етнічній самобутності, культурі та віковим традиціям кримських татар;
зміцнити підтримку України та постійно чинити всеосяжний тиск на російську федерацію як державу-агресора, використовуючи всі можливі військові, санкційні, політико-дипломатичні та економічні механізми, доки російська федерація не буде змушена припинити збройну агресію проти України і не почне дотримуватися загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та неухильно виконувати вимоги міжнародного співтовариства, зокрема щодо деокупації та відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією України, у тому числі Автономною Республікою Крим і містом Севастополем, у межах її міжнародно визнаного кордону, включно з територіальними водами;
чинити тиск на російську федерацію щодо виконання державою-агресором своїх міжнародно-правових зобов’язань, а також відповідних резолюцій і рішень, ухвалених у рамках ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, інших міжнародних організацій;
закликати Генерального Секретаря ООН активно приділяти увагу та вжити всіх необхідних заходів, зокрема в межах Секретаріату ООН, для забезпечення повної і ефективної координації між усіма органами системи ООН з метою реалізації резолюції Генеральної Асамблеї ООН 79/184 «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь»;
сприяти припиненню практики порушення прав людини і основоположних свобод на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя шляхом підтримки запровадження на всіх рівнях спільної та ефективної санкційної політики;
брати безпосередню участь у заходах у рамках Міжнародної Кримської платформи на урядовому та парламентському рівнях з метою сприяння відновленню територіальної цілісності та державного суверенітету України на тимчасово окупованій російською федерацією території України, і з розумінням, що шляхом до їх відновлення є звільнення від тимчасової окупації, зокрема території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
засудити протиправне визнання державою-агресором Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності, у тому числі на тимчасово окупованій території України, та посилити тиск на державу-агресора з метою скасування незаконних рішень щодо представницьких органів корінних народів України;
у межах забезпечення прав кримськотатарських спільнот сприяти збереженню та розвитку кримськотатарської культури та мови, забезпечити її використання в освітній, науковій діяльності та в інших сферах;
вжити заходів для звільнення російською федерацією всіх осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі представників корінного кримськотатарського народу, та деокупації всієї тимчасово окупованої території України для досягнення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні;
підтримати розвиток українських і кримськотатарських студій у провідних академічних та освітніх центрах за кордоном;
підтримати запрошення України до членства в Європейському Союзі, її інтеграцію до міжнародних безпекових форматів як стратегічно важливий елемент повоєнного відновлення Кримського півострова та створення основ для забезпечення безпеки, захисту Чорноморського регіону, стримування ескалації та унеможливлення повторення росією воєнних злочинів у майбутньому;
сприяти сталій безпеці судноплавства в Чорноморському регіоні як важливому елементу забезпечення продовольчої безпеки у світі, зокрема для вразливих у частині продовольчої безпеки держав Глобального Півдня.
