Відбулося засідання Комітету з питань економічного розвитку за участі представників Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Основною темою обговорення стали ризики для українського експорту у зв’язку з наближенням повномасштабного запровадження Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у Європейському Союзі та переговірний процес щодо виключення України з-під дії CBAM.

CBAM — це новий інструмент ЄС, що доповнює Систему торгівлі викидами (EU ETS) та з 2026 року передбачає запровадження обов’язкових вуглецевих платежів для імпортерів продукції з третіх країн, зокрема й України. Імпортери будуть змушені купляти CBAM-сертифікати, вартість яких визначатиметься відповідно до аукціонної ціни квот на викиди CO2 у рамках EU ETS. Тож товари з країн, де не існує повноцінної системи ціноутворення на викиди парникових газів, автоматично потраплять під додаткове податкове навантаження в ЄС.

Україна вже сьогодні є серед найбільш вразливих до цього механізму країн. У 2023 році український експорт СВАМ-продукції до ЄС становив 3,6 млрд дол. США, що становило 15,4% товарного експорту до країн ЄС та 9,9% усього експорту товарів з України до інших країн світу. В імпорті до ЄС продукції, яка регулюється CBAM, на Україну припадає 2,6% поставок. В умовах обмеженого доступу до традиційних ринків та агресивного демпінгу з боку російських виробників на ринках третіх країн ЄС залишається головним напрямом експорту української вуглецеємної продукції: у 2023 році до ЄС було спрямовано 78,3% українського експорту електроенергії, 80,7% алюмінію, 82,5% чорних металів і виробів з них, 86,5% цементу та цементних клінкерів, 90,0% добрив.

Поточна ціна на викиди CO2 у ЄС є найвищою серед усіх країн, що мають подібні системи, і вже з 2026 року українські виробники зіштовхнуться зі значним фінансовим навантаженням. За оцінками, до 2030 року вартість тонни викидів сягне 145 євро, а до середини 2030-х років — 177 євро. Це може призвести до втрати конкурентоспроможності української продукції на ключовому для нас європейському ринку.

Згідно з наявними аналітичними прогнозами, у перший рік дії фінансових компонентів CBAM (2026) ВВП України може знизитися на 4,8%, експорт товарів до ЄС — на 7,8%, індекс продукції переробної промисловості — на 13,1%. Податкові надходження скоротяться на 2,8 млрд дол. США, а втрати робочих місць становитимуть понад 73 тис. осіб. До 2030 року ці показники лише поглибляться: очікується падіння ВВП на 6,1%, скорочення експорту до ЄС — на 9,8%, зниження виробництва у переробній промисловості — на 16,7%, втрати понад 100 тис. робочих місць.

Під час засідання Комітету представники Уряду презентували поточну позицію та напрацювання щодо можливих сценаріїв реагування. Було наголошено, що відповідно до частини сьомої статті 30 Регламенту ЄС № 2023/956, Комісія ЄС може ініціювати тимчасові винятки з-під дії CBAM для країн, які постраждали внаслідок непередбачуваних і виняткових подій. Україна, яка зазнала масованого знищення промислової інфраструктури внаслідок широкомасштабного вторгнення рф, формально підпадає під ці умови. Водночас реалізація цього механізму потребує активної міжурядової координації та початку офіційних переговорів з Європейською Комісією.

Голова Комітету Дмитро Наталуха зазначив: «Ми вже почали отримувати сигнали від українських експортерів про критичність цього питання. Представники нашого Комітету порушували тему CBAM і під час виїзного засідання у Брюсселі. Зволікати більше не можна — нам необхідно терміново активізувати переговори, щоб захистити український інтерес».

Після заслуховування позицій урядових інституцій, обговорення економічних загроз і потенційних дипломатичних рішень, Комітет ухвалив рішення ініціювати звернення до Прем’єр-міністра України з проханням вжити невідкладних заходів, спрямованих на захист національних економічних інтересів в умовах запровадження CBAM. Зокрема, йдеться про необхідність активізувати перемовини з Європейською Комісією щодо тимчасового виключення України з-під дії фінансових компонентів цього механізму на період дії воєнного стану та щонайменше п’ять років після його завершення.

У межах цього звернення Комітет також закликав уповноважити Міністерство економіки України на ведення переговорного процесу з європейською стороною відповідно до положень частини сьомої статті 30 Регламенту ЄС № 2023/956 Європейського Парламенту та Ради.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.