Засідання Комітету розпочалося з обговорення необхідності зміни напису на пам’ятнику Лесі Українки, оскільки він містить елементи радянської пропаганди. Члени Комітету ухвалили відповідне рішення і рекомендують замінити напис на слова самої Лесі Українки з її драми-феєрії «Лісова пісня»:

«Ні! Я жива! Я буду вічно жити.

Я в серці маю те, що не вмирає».

Цю цитату було обрано за наслідками публічного обговорення, в якому брали участь представники громадськості, науковці, культурні діячі та родина Лесі Українки.

Окрім заміни напису, Комітет також ініціює проведення комплексу заходів із належного вшанування пам’яті письменниці, зокрема:

-  замінити напис «Л. П. КОСАЧ» на повне ім’я — «ЛАРИСА КОСАЧ»;

- провести ремонтно-реставраційні роботи пам’ятника;

-  упорядкувати територію навколо могили;

- встановити туристичну та навігаційну інформацію про поховання.

Комітет триматиме це питання на контролі та наполягатиме на швидкому і гідному виконанні ухвалених рішень.

Далі на засіданні було обговорено питання функціонування та керівного складу заповідників «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра».

Обговорення зазначеного питання відбулося за участі міністра культури та стратегічних комунікацій України Миколи Точицького, заступника міністра  Сергія Беляєва, генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської, в. о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Світлани Котляревської, а також колишнього генерального директора заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка.

Заступник міністра культури Сергій Бєляєв оприлюднив фотографічні докази, що, за його словами, свідчать про неналежне виконання обов’язків з боку колишнього директора одного з українських заповідників, М. Остапенка. На знімках, за словами заступника міністра, зафіксовано руйнацію історичних будівель, відсутність елементарних консерваційних робіт та загальне недотримання норм охорони пам’яток. Це, на думку посадовця, є прямим наслідком бездіяльності попереднього керівництва.

Окрему увагу Сергій Бєляєв приділив питанню використання бюджетних коштів. Він заявив, що значні суми, виділені державою на реставраційні роботи та розвиток інфраструктури заповідника, залишилися невикористаними. Цей факт, за словами заступника міністра, свідчить про неефективне управління фінансами. Такі докази та інші переконали членів Комісії у наявності серйозних проблем в управлінні М. Остапенка заповідником.

У зв’язку з виявленими фактами та на основі наданих документів робочої групи міністр погодив звільнення М. Остапенка з займаної посади. Також було призначено виконувача обов’язків генерального директора заповідника Світлану Котляревську.

М. Остапенко представив презентацію щодо виконаних робіт, а також звіт про стан справ на момент початку своєї діяльності. У виступі було
окреслено перелік реалізованих заходів та вказано на ті завдання, виконання яких наразі є неможливим з об’єктивних причин. Окрему увагу було приділено фінансовим питанням.

Зокрема, зазначено, що іноді кошти не вдавалося використати в повному обсязі через пізнє надходження фінансування, що ускладнювало планування і реалізацію запланованих заходів у визначені терміни. Крім того, М. Остапенко детально проаналізував основні труднощі, з якими довелося зіткнутися в процесі роботи, особливо в контексті збереження комплексу заповідника. Його доповідь містила як оцінку досягнень, так і конструктивну критику чинних умов, що перешкоджали ефективному виконанню поставлених завдань.

Далі Світлана Котляревська представила на розгляд учасників засідання своє бачення поточного стану справ у ввіреній їй установі та окреслила першочергові кроки для вирішення нагальних проблем. Вона зазначила, що для детального і ґрунтовного вирішення накопичених проблем буде розроблено комплексний план розвитку заповідника. Проте вже зараз визначено низку термінових заходів. Серед них — інвентаризація наявних ресурсів, проведення термінових і поточних ремонтних робіт на об’єктах заповідника, вирішення кадрового дефіциту, залучення незалежних експертів для оцінки стану пам’яток, а також встановлення тісної співпраці з профільними державними органами, громадськістю та благодійними донорами.

Члени Комітету заслухали позиції обох сторін — колишнього директора заповідника та виконувача обов’язків. У ході обговорення було зауважено, що бачення розвитку заповідника, запропоноване кожним із них, має багато спільного як у стратегії, так і підходах до реалізації поставлених завдань. У зв’язку з цим члени Комітету дійшли висновку, що ключова проблема, ймовірно, полягає не в змісті запропонованих планів, а в можливому суб’єктивному, особистісному ставленні до керівників.

Володимир В’ятрович у своєму коментарі наголосив, що переважна більшість проблем, зазначених у звіті Міністерства, має давню історію, сягаючи понад десятиліття. З огляду на це він зауважив, що очікувати повного вирішення цих накопичених питань у короткі терміни від колишнього генерального директора або навіть чинного в. о. було б некоректно. Таке питання потребує подальшого об’єктивного вивчення задля забезпечення ефективного управління та сталого розвитку заповідника.

Народний депутат Микола Княжицький висловив глибоке переконання в необхідності налагодження ефективної комунікації та співпраці між владою і культурними інституціями. Він підкреслив, що навіть у складних питаннях, які можуть викликати розбіжності, діалог та відкрите обговорення є безальтернативними. Особливо актуальна ця думка в умовах війни, коли єдність суспільства є запорукою виживання та перемоги. На думку Миколи Княжицького, будь-які дії, що призводять до роз’єднання суспільства, не йдуть на користь ні державі, ні культурній спільноті. Навпаки — конструктивний діалог та взаємодія сприяють зміцненню стійкості та єдності, що є критично важливим для України в поточній ситуації.

За словами Софії Федини, діяльність колишнього керівника заповідника була належно відзначена громадськістю, адже велася у надзвичайно непростих умовах — і саме це підкреслює цінність М. Остапенка в очах громадськості.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, підсумовуючи висловлені зауваження, аргументи та представлені факти, наголосив, що відповідне рішення було ухвалене згідно з чинним законодавством та на підставі звіту робочої групи. Він також погодився з тим, що будь-які управлінські рішення мають бути прозорими та зрозумілими для громадськості, а отже, необхідно відкрито інформувати суспільство про зроблені кроки, надаючи чіткі й виважені аргументи. Міністр запевнив, що враховує позицію народних депутатів щодо важливості публічності та відкритості процесу ухвалення рішень.

Неля Куковальська, детально представляючи діяльність заповідника «Софія Київська», підкреслила свою відданість збереженню та розвитку цього унікального культурно-історичного комплексу. Вона окреслила основні напрями роботи, які реалізовані, а також заплановані під її керівництвом: впровадження проєктів реставрації пам’яток, розвиток освітніх, культурних, наукових програм, а також активна співпраця з міжнародними партнерами для залучення інвестицій та експертної підтримки. Вона акцентувала, що всі дії здійснювалися з урахуванням збереження автентичності заповідника та відповідно до чинного законодавства.

Водночас Неля Куковальська відкрито висловила свою стурбованість щодо інформації про можливі спроби її звільнення з посади, зокрема, звинуватила в цьому деяких працівників Міністерства культури. Вона підкреслила своє бажання залишатися керівницею «Софії» до завершення воєнного стану, щоб продовжити роботу над збереженням національної спадщини в складних умовах та забезпечити стабільність і розвиток заповідника в цей непростий час. Також зазначила, що вже готує кількох наступників, щоб передати
управління заповідником у надійні руки та забезпечити безперервність його діяльності.

За словами міністра, він був змушений оперативно відреагувати на скаргу громадян щодо того, що на території заповідника «Софія Київська» відбувався захід із музичним супроводом, який заважав задовольняти релігійні потреби громадян. Микола Точицький підкреслив, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України завжди уважно розглядає звернення громадян і громадськості. Такі питання опрацьовуються відповідно до чинного законодавства, з дотриманням встановлених процедур і норм, щоб забезпечити баланс між громадськими інтересами, правами і свободами кожного, а також збереженням культурної та історичної цінності заповідника.

Міністр Микола Точицький, відреагувавши на відповідну скаргу громадян та звернення Національної поліції України, діяв виключно в межах чинного законодавства та тимчасово відсторонив керівника заповідника. Він наголосив, що наразі в найближчих планах Міністерства немає жодних намірів щодо звільнення чи інших кардинальних змін у керівництві «Софії».

Народні депутати відкрито висловили критику щодо недостатньої оперативності та ефективності комунікації Міністерства з громадськістю. Вони закликали міністра особисто взяти на себе ініціативу та швидко реагувати на важливі й проблемні питання, зокрема через соціальні мережі, такі як фейсбук. Це дозволить оперативно пояснювати ситуацію та знижувати напругу в суспільстві. Крім того, парламентарі підкреслили необхідність тіснішої співпраці з профільним комітетом у питаннях кадрових рішень, особливо щодо керівників стратегічно важливих культурних інституцій. На їхню думку, такий підхід зробить процес більш прозорим і збалансованим, а також допоможе відновити довіру громадськості до державних інституцій.

Голова Комітету Микита Потураєв наголосив, що вирішення будь-яких питань чи проблем можливе лише за умови тісної співпраці всіх гілок влади. Він також підкреслив, що Комітет є ефективним і відкритим майданчиком для конструктивного діалогу, де можна не лише обговорювати актуальні виклики, а й спільно шукати дієві рішення. Усі дискусії та пропозиції повинні проходити виключно в межах чинного законодавства, з дотриманням принципів правової держави та поваги до інституційної відповідальності. Комітет відкритий до конструктивного діалогу та співпраці з громадськістю, експертним середовищем і представниками влади задля ефективного розв’язання нагальних проблем у сфері культури, узагальнив Микита Потураєв.

Далі на засіданні Комітету виступила онлайн Ольга Рутковська — співзасновниця громадської організації «Музей однієї нації на Поштовій площі», яка вже 15-й день голодує на знак протесту, вимагаючи захисту пам’ятки археології, розташованої на Поштовій площі в Києві. Вона нагадала, що громадська організація опікується цією пам’яткою з червня 2019 року.

Однак, попри численні зусилля громадськості, на місці виявлених залишків середньовічної вулиці досі не створено музею. Ольга Рутковська поінформувала, що в 2018 році Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у місті Києві», якою було офіційно заборонено проведення будь-яких будівельних робіт на території Поштової площі та прилеглих ділянок, де були виявлені об’єкти історико-культурної спадщини. Цією ж постановою було рекомендовано Уряду створити на відповідному місці музей. Члени Комітету одностайно підтримали потребу в негайному реагуванні на ситуацію, що склалася, та взяли це питання під свій контроль.

На завершення засідання члени Комітету звернули особливу увагу на загострення воєнних дій у Сумській області, що створює серйозну загрозу для безпеки та збереження музейних і культурних цінностей регіону. В зв’язку з цим голова Комітету Микита Потураєв звернувся з проханням до міністра культури Миколи Точицького невідкладно ініціювати проведення спеціальної наради, присвяченої питанням організації ефективної евакуації цих цінностей.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.