30 травня 2025 року в межах контрольної функції Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів у Рівному проведено засідання круглого столу на тему: «Ветеранська політика — пріоритет держави» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка.
У заході взяли участь діючі військовослужбовці, ветерани війни, народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, громадських організацій та медіа.
Під час заходу було обговорено низку ключових викликів у сфері соціального захисту ветеранів війни, що вимагають формування комплексної та системної державної підтримки.
Така підтримка має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці потреб кожного ветерана війни та передбачати: відновлення здоров’я; фізичну та психологічну реабілітацію; допомогу у забезпеченні житлом; сприяння працевлаштуванню та професійному перенавчанню; доступ до протезування; переобладнання житла й робочих місць відповідно до потреб осіб з інвалідністю; соціальну підтримку, включаючи надання якісних соціальних послуг; стимулювання та розвиток ветеранського підприємництва. Наголошувалося, що саме такі комплексні підходи є передумовою ефективної реінтеграції Захисників і Захисниць у мирне життя, а їх реалізація сьогодні — один із ключових пріоритетів державної політики.
Головуючий на засіданні круглого столу голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України. Під час виступу Анатолій Остапенко підкреслив, що виявлення поваги до ветеранів війни, ушанування пам’яті загиблих, удосконалення системи правових та соціальних гарантій захисту ветеранів та членів їхніх сімей визначено невідкладними заходами відповідно до Указу Президента України від 22 серпня 2024 року № 512/2024 «Про невідкладні заходи щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України».
Він зазначив, що у Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року зазначено, що державна політика повинна гарантувати українським воїнам гідний та безпечний життєвий рівень, надавати перевагу на всіх етапах соціальної підтримки. Також ветеранська політика визначена одним із напрямів діяльності Кабінету Міністрів України, про що свідчить
План пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2025 року № 131-р.
Анатолій Остапенко зауважив, що ветеранська політика визначається понад 20 законами України, 13 указами Президента України та більш як 30 іншими підзаконними актами.
Серед нормативно-правових актів варто відзначити: закони України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України»; постанови Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії формування системи повернення з військової служби до цивільного життя на період до 2033 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025—2027 роках» і «Про Єдиний державний реєстр ветеранів війни» тощо.
Він додав, що з метою формування комплексної державної ветеранської політики внесено, зокрема, зміни до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», яким визначено основні засади внутрішньої політики у ветеранській сфері, у тому числі щодо: впорядкування державної ветеранської політики, визнання ролі ветеранів у збереженні Української державності; розвитку системи підтримки ветеранів війни через надання медичних, соціальних, освітніх послуг; сприяння ветеранам війни у реабілітації, працевлаштуванні; посилення державної підтримки родин тощо.
«Наше головне завдання — це активний ветеран, який користується повагою у суспільстві та реінтегрований в громаду. Українських Захисників потрібно не тільки підтримувати і соціально захищати, а й зробити так, щоб ветеран був гідним цього звання і міг робити все для зміцнення нашої країни. Державна політика щодо ветеранів є важливим елементом національної безпеки», — наголосив Анатолій Остапенко.
За ініціативою Анатолія Остапенка у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону України «Про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 12463 від 3 лютого 2025 року) щодо врегулювання питання надання деяких пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, забезпечивши такі сім’ї однаковим рівнем соціального захисту незалежно від дати загибелі Захисника чи Захисниці України.
Оскільки прийняття проєкту закону України та його реалізація врегулює питання надання пільг сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, що забезпечить соціальну справедливість та не допустить дискримінації щодо інших родин загиблих Захисників і Захисниць України. Законопроєкт очікує свого розгляду.
«Є потреба наголосити на тому, що підтримка ветеранів та Захисників і Захисниць України, а також родин загиблих героїв є необхідною під час воєнного стану та в подальшому мирному житті», — підкреслив Анатолій Остапенко.
У вітальному слові голова Рівненська обласної державної адміністрації Олександр Коваль наголосив на важливості системного підходу до реалізації державної ветеранської політики в регіоні. «На Рівненщині сьогодні проживає понад 35 тисяч учасників бойових дій. Це не просто один із пріоритетів для області — це завдання номер один. Тому питання ветеранської політики ми розглядаємо як одну з ключових стратегічних позицій», — підкреслив він. Олександр Коваль зазначив, що ветеранська політика — це не лише про соціальний захист, а про комплексну систему дій, яка формує суспільство, здатне забезпечити гідне повернення ветерана до цивільного життя: фізична та психологічна реабілітація; підтримка в працевлаштуванні та перенавчанні; медичне забезпечення; доступ до житла; розвиток інфраструктури та підтримка громад, де живуть ветерани. Окремо було згадано про один із найбільших госпіталів для ветеранів війни, який зводиться на території Рівненської області за ініціативою Президента України — центр екстреної травматології, що стане осередком медичної та реабілітаційної підтримки. «Ми маємо створити не просто інфраструктуру, а систему, де ветеран відчує: доки він захищав країну — ми не стояли осторонь, ми працювали задля його повернення до повноцінного життя», — підсумував Олександр Коваль.
Заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько наголосив на важливості двох фундаментальних засад, без яких Україна не зможе вистояти в боротьбі з агресором: це належне вшанування Захисників і Захисниць України та забезпечення їхнього добробуту. Саме ці принципи стали основою Стратегії державної політики у ветеранській сфері. Він зазначив, що вказана стратегія визначає три ключові цілі: відновлення людського капіталу та створення умов для добробуту кожного ветерана війни та членів їхніх родин; вшанування, повага та гідне визнання внеску Захисників і Захисниць України; підвищення обороноздатності держави через інтеграцію досвіду ветеранів війни.
Станом на сьогодні в Україні понад 1,3 мільйона учасників бойових дій, з яких більш як 125 тисяч мають статус особи з інвалідністю внаслідок російсько-української війни.
Міністерство у справах ветеранів України вважає пріоритетним завданням держави — забезпечити комплексне відновлення фізичного і ментального здоров’я кожного ветерана після повернення з війни. «Ми аналізуємо усі наявні державні програми охорони здоров’я, а також визначаємо ті напрями, які залишаються поза їх межами, але є життєво необхідними для наших ветеранів війни. Наше завдання — зробити так, щоб жодна потреба не залишилась без уваги», — підкреслив Руслан Приходько.
Заступник міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв повідомив, що ключовим напрямом державної політики у сфері фізичної культури стає адаптивний спорт, який є інструментом психологічної та соціальної адаптації осіб з інвалідністю. Відповідно до законодавства України одним зі стейкхолдерів у цій сфері визначено центри фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Він додав, що у співпраці з національними спортивними федераціями вже адаптовано 37 правил олімпійських видів спорту. На завершальній стадії перебуває розробка професійного стандарту фахівця з адаптивного спорту, а у 2024 році підготовлено 156 спеціалістів у сфері фізкультури спортивної реабілітації. «За підтримки міжнародних партнерів, зокрема програми Total Fit, реалізуються тренінги для тренерів з адаптивного спорту. Наразі в Україні функціонує 120 адаптивних клубів, що фінансуються з державного бюджету. У межах проєкту «Час діяти: нестримні» до кінця року планується відкрити ще 20 клубів, загалом — до 200 по всій країні», — наголосив Сергій Тимофєєв.
Заступник директора департаменту — начальник відділу соціальної політики департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко окреслив ключові напрями роботи з надання соціального захисту військовослужбовцям та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України. Він зазначив, що одним із основних напрямів роботи є надання допомоги військовослужбовцям у підготовці документів для встановлення статусу особи з інвалідністю або члена сім’ї загиблого військовослужбовця.
Крім того, забезпечується супровід у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання статусу особи з інвалідністю чи загибелі військовослужбовця відповідно до чинного законодавства України. За його словами, ветерани війни забезпечуються житлом, проходять санаторно-курортне лікування, а також отримують медичну та психологічну реабілітацію. Особливу увагу приділено підготовці та передачі документів до органів Пенсійного фонду України з метою своєчасного призначення пенсій відповідно до чинного законодавства України.
Начальник управління з питань ветеранської політики Рівненської обласної державної адміністрації Марина Корольова окреслила ключові напрями роботи, які реалізуються в області у сфері ветеранської політики. За її словами, особливий акцент було зроблено на підтримці родин зниклих безвісти, а також на ефективній взаємодії з органами місцевого самоврядування та депутатським корпусом. Марина Корольова повідомила, що в Рівненській області реалізується проєкт «Діалогова платформа», покликаний налагодити міжвідомчу комунікацію. Вона додала, що у сфері культурної підтримки в Рівненській області реалізуються такі проєкти: мистецький проєкт «Хліби, які їдять після смерті», у якому беруть участь матері та дружини загиблих; виставковий проєкт «Тисяча історій про кохання», де родини через живопис передають свої почуття; адаптація проєкту «Забіг — подяки Героям» для матерів загиблих, які не можуть фізично долучитися, але беруть участь у пам’ятних заходах у доступному форматі. На завершення Марина Корольова повідомила, що на базі обласного управління функціонує офіс фахівців супроводу ветеранів війни, а також Центр підтримки ветеранів війни, створений за сприяння уряду Швейцарії. Центр забезпечує: роботу груп підтримки родин зниклих безвісти; навчання фасилітаторів; проведення індивідуальних та групових консультацій з психологами.
Начальник управління кадрового забезпечення головного управління Національної поліції в Рівненській області Яна Лісниченко презентувала ключові механізми реалізації психосоціальної підтримки ветеранів війни, а також членів їхніх родин. За її словами, Національна поліція України розробила та впроваджує низку внутрішніх ініціатив, спрямованих на реінтеграцію ветеранів до мирного життя, профілактику професійного вигорання, адаптацію після демобілізації та мінімізацію наслідків посттравматичних станів. Особлива увага приділяється фаховій психологічній підтримці як для ветеранів війни, так і для членів їхніх сімей. Основні напрями психосоціальної підтримки, озвучені Яною Лісниченко: індивідуальне психологічне консультування учасників бойових дій з числа працівників поліції; робота груп взаємопідтримки ветеранів у межах підрозділів поліції області; залучення сертифікованих фахівців-психологів для надання професійної допомоги родинам ветеранів; організація тренінгів із подолання посттравматичного стресового розладу та збереження ментального здоров’я; супровід родин полеглих Захисників та Захисниць України у процесі отримання пільг, компенсацій та соціальних послуг; співпраця з ветеранськими організаціями та громадськими ініціативами для посилення ефекту впроваджених програм.
Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об’єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 сотні» Ірина Міхнюк озвучила актуальні проблеми, з якими стикаються родини загиблих Захисників та Захисниць України. У своєму виступі Ірина Міхнюк наголосила, що, незважаючи на поступ у сфері соціального забезпечення, низка ключових нормативних питань досі залишається неврегульованою. Зокрема, йдеться про: необхідність унормування правового статусу родин загиблих та зниклих безвісти, починаючи з 2014 року; доопрацювання механізмів перерахунку та призначення пенсій, зокрема у співпраці з Пенсійним фондом України та Міністерством соціальної політики України; відсутність уніфікованих соціальних гарантій у чинних підзаконних актах, що створює дискримінаційні умови для різних категорій родин загиблих. Крім того, вона підкреслила, що нарахування одноразової грошової допомоги є лише початковим етапом підтримки родин загиблих, які потребують подальшого супроводу, адаптації та захисту їхніх прав. На завершення виступу вона звернула увагу на необхідність підтримки ініціатив, які забезпечують гідне вшанування пам’яті полеглих, рівність гарантій для всіх родин Захисників і Захисниць України та міжвідомчої координації зусиль на національному й місцевому рівнях.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України у Рівненській області Олександр Корнійчук наголосив на важливості справедливого та гідного захисту прав ветеранів війни та членів їхніх родин. Він повідомив, що у структурі створено окремий департамент, який опікується цим напрямом і здійснює значну роботу, зокрема через безпосереднє спілкування з ветеранами війни та розгляд їхніх звернень. За п’ять місяців 2025 року кількість звернень перевищила показники минулого року, що свідчить про збереження актуальності проблем. Олександр Корнійчук також звернув увагу на необхідність законодавчого врегулювання питань статусу ветеранів війни, призначення одноразової допомоги, доступу до медичних послуг та пенсійної підтримки. Особливо важливо створити єдиний інформаційний ресурс, що інформуватиме про доступні послуги та допомогу ветеранам і їхнім родинам. Він позитивно оцінив ініціативи Рівненської області, зокрема створення офісу оцінки потреб ветеранів та платформу «Діалог», яка об’єднує державні інституції для комплексного надання послуг ветеранам у зручному форматі. Окремо відзначено розвиток спортивних програм для ветеранів війни та фасилітаторські проєкти за підтримки німецького фонду, що допомагають сім’ям військових долати соціальні виклики. Олександр Корнійчук підкреслив, що лише спільна робота державних органів і громадськості дозволить забезпечити ветеранам війни належний захист та підтримку, які гідні їхніх заслуг перед державою.
Керівник експертної групи з питань підтримки вразливих верств населення директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Володимир Хаджинов підкреслив, що міністерство, як і інші державні установи, активно працює над модернізацією системи підтримки ветеранів війни та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих, померлих ветеранів війни, військовослужбовців і цивільних осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі або незаконно утримуються. Він зазначив, що Міністерство соціальної політики України реалізує експериментальні проєкти підтримки військовослужбовців і членів їх сімей, зокрема супровід під час військової служби. Окрім цього, міністерство постійно оновлює програму забезпечення допоміжними засобами реабілітації ветеранів і військовослужбовців. Розробляється державний стандарт соціальної послуги з консультування щодо пристосування житлових приміщень для осіб із пораненнями чи інвалідністю, який передбачає виїзд фахівців для визначення необхідних допоміжних засобів із урахуванням умов проживання. Володимир Хаджинов, підсумовуючи свій виступ, наголосив, що Міністерство соціальної політики України посилює системний підхід до підтримки ветеранів, сприяючи їх соціальній адаптації, реабілітації та підвищенню якості життя.
Заступниця начальника головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Тетяна Панащук акцентувала увагу на тому, що одним із ключових напрямів діяльності органу залишається робота з ветеранами війни.
Протягом робочого тижня спеціалісти головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області постійно проводять зустрічі з ветеранами війни, консультують їх, допомагають з оформленням документів та навчають користуванню електронними сервісами Пенсійного фонду України. Тетяна Панащук наголосила на активній участі фахівців Пенсійного фонду України в усіх заходах, які проводяться в Рівненській області, і саме це дозволяє глибше вивчати проблематику, з якою стикаються громадяни, а також доносити її до спеціалістів, які працюють безпосередньо з людьми у сервісних центрах. За її словами, важливою проблемою в роботі з ветеранами війни є затримки в отриманні документів з військових частин, зокрема довідок про розмір грошового забезпечення, і саме такі ситуації призводять до відтермінування призначення пенсій. У таких випадках Пенсійний фонд України допомагає у витребуванні документів, робить офіційні запити та забезпечує надання послуг у встановлений законом тримісячний строк.
Голова Всеукраїнської профспілки Захисників України, спортсменів та працівників сфер Сергій Бізов поділився прикладом, що у Рівненській області, де через відсутність координації між ТЦК і військовими частинами виникли труднощі в оформленні документів родинам зниклих безвісти військовослужбовців. Він наголосив на необхідності консолідації влади, профспілок і громадських організацій у післявоєнний період.
Голова громадської організації «Редюїт» Дарина Требух презентувала бачення громадської організації щодо вдосконалення державної політики у сфері підтримки ветеранів війни.
Вона наголосила на необхідності системного підходу та тісної взаємодії громадського сектору з органами влади. Дарина Требух окреслила низку пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності державної політики у ветеранській сфері: удосконалення нормативно-правової бази, що регулює соціальний захист ветеранів війни; покращення доступності та якості сервісних послуг для ветеранів війни та членів їхніх родин; підвищення ефективності координації між органами державної влади, що реалізують політику у ветеранській сфері; запровадження механізмів відповідальності ветеранів війни та їхніх родин за непроходження обов’язкової реабілітації та регулярних медичних оглядів; посилення психологічної та соціальної реабілітації з урахуванням сучасних методів і потреб; розширення можливостей для працевлаштування та освіти ветеранів, включно з програмами перекваліфікації; системний моніторинг та оцінка ефективності заходів, що реалізуються у цій сфері.
Представник Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки порушив важливу тему — недостатню ідентифікацію представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки у публічному просторі. Він звернув увагу на відсутність знаків розрізнення у співробітників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які спілкуються з громадянами, та наголосив, що така практика є неприйнятною. Він зазначив, що військовослужбовці повинні не лише відповідально виконувати свої обов’язки, а й демонструвати належність до Збройних Сил України — через носіння форми, знаків розрізнення та гідну поведінку. Це сприятиме формуванню поваги до армії з боку громадянського суспільства та підтверджуватиме офіцерську честь і статус учасника бойових дій. Також було порушено питання щодо ефективності роботи територіального центру комплектування та соціальної підтримки із ветеранами, родинами зниклих безвісти та загиблих військових, і саме представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають забезпечити оперативне та якісне надання довідок, належну комунікацію з громадянами та проявляти відкритість у своїй діяльності.
Заступник керівника благодійного фонду «Перемоги та Відновлення» Ольга Кітчук повідомила про реалізацію масштабної ініціативи зі створення платформи об’єднання ветеранських та волонтерських сил як моделі взаємодії на місцях. Такі заходи вже відбулися у Тернопільській, Закарпатській, Житомирській та Київській областях і спрямовані на залучення ветеранів війни до відкритого діалогу з представниками влади та інших інституцій. Ольга Кітчук наголосила, що допомога ветеранам війни має будуватися не на співчутті, а на реальній підтримці та створенні ефективної «архітектури допомоги», що відповідає на сучасні виклики. Вона також закликала до подальшої співпраці, підкресливши відкритість ініціативної групи до вирішення нових проблемних питань у ветеранському середовищі.
Голова ГО «Об’єднання родин Небесної Сотні» Тамара Швець підкреслила важливість поширення правдивої історії Революції Гідності та ролі ветеранів війни у вихованні молоді.
Тамара Швець наголосила на тому, що сучасне суспільство уникає живого спілкування з ветеранами війни, а викладачі часто бояться запрошувати військових до шкіл. Вона підкреслила: «Цього не повинно бути. Вчителі зобов’язані поважати ветеранів і родини загиблих, адже це — жива історія». Також було порушено питання недостатньої уваги до родин героїв Небесної Сотні, зокрема щодо затримки з виплатами, пенсійним забезпеченням та іншими соціальними гарантіями. Окрему увагу вона приділила необхідності підтримки військових із хронічними захворюваннями, підкреслюючи роль родин у реабілітації поранених. «Наша сила духу — це підтримка для наших Захисників», — заявила вона, наголосивши на потребі гідних умов у медичних закладах.
Під час круглого столу мати загиблого військовослужбовця пані Галина Чопик акцентувала увагу на важливості збереження пам’яті про полеглих Захисників та необхідності виховання молодого покоління в дусі поваги до Захисників і Захисниць України. Одним із прикладів такої ініціативи стало видання збірки творчих робіт переможців всеукраїнського конкурсу за кошти родини, а також залучення дітей до участі в заходах зі вшанування пам’яті загиблих.
Ветеран війни, УБД, ВПО з Луганщини Микола Греков нагадав, що у 2017 році в Одесі було створено перший пункт комплектування — пілотний проєкт у межах реформування військкоматів. Саме там, за його словами, і стався перший гучний скандал, що засвідчив проблемність такого формату. Військовослужбовець запропонував ліквідувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а їхні функції передати органам місцевого самоврядування, які володіють повною інформацією про мешканців громади. На його думку, військові мають займатися виключно захистом держави, а не виконанням «каральних» функцій.
На завершення голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко у своєму заключному слові наголосив, що піклування про ветеранів війни, Захисників і Захисниць та про родини загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України є обов’язком держави та її народу. Кожен громадянин України у спілкуванні з ветеранами війни та родинами полеглих воїнів має пам’ятати про високу ціну Незалежності України та можливості кожного жити у вільній рідній країні.
Засідання круглого столу стало важливою складовою обговорення стратегій підтримки соціального захисту ветеранів війни, родин загиблих Захисників і Захисниць України, а також удосконалення механізмів забезпечення їхніх прав і гарантій на національному та місцевому рівнях.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
