Свято запроваджене указом Президента України № 234/2020 від 18 червня 2020 року — як визнання значної ролі фермерства в житті країни.
Із початком повномасштабного вторгнення росії фермери України стали не просто аграріями — вони стали воїнами тилу. Незважаючи на небезпеку обстрілів, тимчасову окупацію, дефіцит пального, руйнування інфраструктури, фермерські господарства продовжували працювати. Сіяли під звуки сирен, збирали врожай попри ризики замінування, доставляли продукти в прифронтові громади та на фронт.
Одна з найбільших втрат для українського аграрного сектору — масове мінування сільськогосподарських угідь. За даними Міністерства економіки України, станом на 2024 рік майже 25% сільськогосподарських земель країни (приблизно 8 мільйонів гектарів) залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами. Найбільше постраждали поля у Харківській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Донецькій областях. Ці території втратили можливість вести активне агровиробництво, що завдало мільярдних збитків економіці та загрожує глобальним ланцюгам постачання продовольства.
Станом на 1 січня 2022 року, перед повномасштабним вторгненням, в Україні було зареєстровано 48 868 фермерських господарств. Станом на серпень 2022 року понад 40 000 фермерських господарств не припиняли працювати навіть під час війни, збираючи більше 80% аграрної продукції країни. Це свідчить не лише про стабілізацію, а й про здатність малого агросектору адаптуватися до екстремальних умов та зберегти ключові виробничі потужності.
Значна кількість переселенців відкрили агропідприємства. Оскільки немає системної статистики, складно визначити точну кількість, проте численні місцеві приклади демонструють вражаючу картину: родина Блонських із Луганщини на Полтавщині відкрила козину ферму та сироварню завдяки гранту для ВПО, утримує 40 дійних кіз плюс майже 100 особин, виробляє крафтовий сир і розвиває агротуризм.
Переселенці з Харкова започаткували мережу ферм мікрогріну в Івано-Франківській області — уже відкрито п’яту таку ферму, продукція потрапляє до супермаркетів.
Подружжя з Куп’янська на Харківщині перенесло вирощування кавунів до Прикарпаття, де вони успішно вирощують баштан на 10 га попри кліматичні виклики.
Фермери з Донеччини заснували молочну ферму на Полтавщині — мають 11 корів, щодня переробляють 200 л молока і працевлаштували 17 осіб, у тому числі ВПО.
Іще один яскравий приклад — кооператив «Карпатські ґазди», заснований переселенкою з Донбасу: ферма, сироварня, рибні ставки та агротуристична інфраструктура, де працевлаштовані переселенці. І таких ініціатив уже десятки — у сфері молочного скотарства, сироваріння, зеленого туризму і вирощування овочів та грибів.
Українські фермери на безпечніших територіях зуміли виконати гуманітарну місію світового масштабу — зберегти аграрне виробництво, забезпечити роботу «зернових коридорів» і продовжити експорт продукції в десятки країн. Упродовж 2022-2024 років, попри виклики, з України було експортовано мільйони тонн зерна, кукурудзи, соняшникової олії, що стало критично важливим для запобігання голоду в багатьох регіонах Африки, Азії та Близького Сходу.
Фермери — активні учасники волонтерських і оборонних ініціатив: безоплатно постачали продукти для військових і цивільних, евакуйовували людей з окупованих територій, передавали техніку та ресурси ЗСУ.
Сільськогосподарські підприємства стали базою для допомоги внутрішньо переміщеним особам і місцем підтримки громад.
Сьогодні фермерство — це не лише праця на землі, а й акт громадянської мужності та національної відданості. Фермер — це символ нескореності, витривалості та любові до України. У день професійного свята — 19 червня — ми дякуємо кожному фермеру за віддану працю в тилу, за збереження українського села і продовольчої безпеки держави, за внесок у майбутню відбудову та відновлення України.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
