Це свято було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН у 2018 році відповідно до резолюції A/RES/72/278, аби наголосити на ключовій ролі парламентів у забезпеченні демократичного розвитку, дотриманні прав людини, миру та сталого розвитку. Цю дату обрали невипадково — адже 30 червня 1889-го було засновано Міжпарламентський союз (МПС) — найстарішу в світі міжнародну парламентську організацію, яка нині об’єднує понад 170 національних парламентів. МПС сприяє діалогу, співпраці й поширенню демократичних практик серед країн-членів.
Найдавнішим парламентом у світі вважається Альтинг — національні збори Ісландії, засновані у 930 році. Місце перших засідань — Тінгветлір, природна долина, що стала символом ісландської демократії. Це були збори вільних людей (голів родів), які ухвалювали закони, вирішували спори та керували суспільними справами. У 1800-му Альтинг був розпущений данською короною, а 1845 року відновив діяльність у формі дорадчих зборів. Нині це діючий національний парламент Ісландії, що поєднує історичну спадкоємність і сучасну законодавчу функцію.
Парламенти різних країн мають свої особливості, але спільними для всіх є такі принципи: представництво інтересів громадян; прозорість і підзвітність; верховенство права; захист прав і свобод людини. Тож Міжнародний день парламентаризму покликаний нагадати про важливість інституційної демократії — не лише формальної участі громадян у виборах, а й постійної взаємодії суспільства з представницькою владою.
Сучасні парламенти мають відповідати на безпрецедентні виклики: війни, глобальні кризи, зміни клімату, пандемії, цифрову трансформацію. Від їхньої здатності оперативно реагувати, створювати ефективне законодавство та зберігати довіру громадян залежить стійкість держав. На міжнародному рівні парламенти дедалі більше працюють у площині глобального врядування, сталого розвитку (Цілі ООН до 2030 року), забезпечення гендерної рівності, захисту прав меншин, підтримки миру і безпеки. Парламенти стають майданчиками не лише для законодавчої роботи, а й для м’якої дипломатії, міжкультурного діалогу та формування солідарності у відповідь на спільні виклики.
В Україні парламентаризм має непросту історію, що бере початок іще від доби козацької демократії та традицій народних зібрань. Сучасна парламентська система була запроваджена з ухваленням Конституції України 1996 року, яка визначила Верховну Раду України як єдиний орган законодавчої влади. Український Парламент складається з 450 народних депутатів, які представляють громадян країни, ухвалюють закони, формують Уряд, ратифікують міжнародні угоди, приймають бюджет, оголошують воєнний чи надзвичайний стан.
Із 2014 року Верховна Рада України зазнала трансформацій — було змінено виборче законодавство, запроваджено відкриті списки, зменшено кількість комітетів, посилено прозорість діяльності депутатів. У 2019-му стартувала програма «Відкритий парламент», яка сприяє цифровізації, відкритому доступу до інформації та залученню громадськості до процесів законотворення.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Верховна Рада України продовжила свою роботу в умовах воєнного стану. Попри бомбардування, евакуації та загрози Парламент не припиняв діяльності жодного дня. Було ухвалено сотні рішень, які стосуються: оборони і безпеки; мобілізації; підтримки військових та їхніх родин; міжнародної допомоги; санкцій проти країни-агресора; адаптації законодавства до умов війни. Народні депутати України активно працюють на міжнародній арені — в міжпарламентських асамблеях, комісіях та з групами дружби — просуваючи питання підтримки України, надання озброєння, фінансової допомоги, міжнародного тиску на агресора. Парламент України в умовах повномасштабної війни став символом незламності державних інституцій, здатності до самозбереження і реформ навіть попри руйнування і смерть. Парламентаризм в Україні — це не лише інструмент демократії, а й частина національного спротиву та боротьби за свободу.
Міжнародний день парламентаризму — це привід замислитися над тим, що демократія — не лише форма правління, а цінність, яка потребує щоденного захисту. Парламент — це дзеркало суспільства, в якому відображаються і його проблеми, і його надії. Для України, яка виборює свою незалежність у війні з авторитарною державою, сильний Парламент — це доказ того, що демократичні інститути витримують навіть найжорсткіші випробування. А відданість парламентаризму — вірність шляху свободи і європейського майбутнього.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
