Участь у ньому, крім членів комітету, взяли, зокрема, заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач, перший заступник Держприкордонслужби генерал-майор Володимир Нікіфоренко, заступник голови Державної митної служби Владислав Суворов, заступниця Консультативної місії ЄС в Україні Мора О’Салліван, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова Паун Роговей, голова Вінницької обласної ради В’ячеслав Соколовий, перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталія Заболотна, голова Вінницької міської ради Сергій Моргунов, представники громадянського суспільства та інші.

Напередодні учасники засідання відвідали пункти перетину україно-молдовського кордону в Могилеві-Подільському, Бронниці, а також місце будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер біля Ямполя. За результатами поїздки вони обговорили потреби щодо розбудови пунктів пропуску і прикордонної інфраструктури, підтримку з боку Євросоюзу, перспективи здійснення спільного контролю на україно-молдовському кордоні. Також ішлося про стан виконання рекомендацій у сфері інтегрованого управління кордонами, представлених Європейською Комісією у Звіті про прогрес України в межах Пакету розширення ЄС 2024 року, та роль парламентського контролю під час реалізації нової Стратегії інтегрованого управління державним кордоном України.

«Хочу подякувати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС за зроблену роботу, яка водночас є важливою і складною. Вона включає в себе різні процеси, зокрема роботу на самому кордоні, а також імплементацію Стратегії інтегрованого управління кордонами. ЄС, зі свого боку, має продовжити підтримку Комітету, служб та органів, які безпосередньо працюють на кордоні і розвивають Стратегію інтегрованого управління кордонами. У цьому контексті окремо зазначу, що парламентський контроль над реалізацією цієї Стратегії має надзвичайно важливий характер», — зазначила заступниця голови Консультативної місії ЄС в Україні Мора О’Салліван.

Секретар Комітету з питань інтеграції України до ЄС Валентин Наливайченко звернув увагу на необхідність приведення у відповідність із правом ЄС нормативно-правової бази для організації спільного прикордонного контролю, що не потребує додаткового фінансування. Також він наголосив на потребі в україно-молдовських консультаціях із залученням EUBAM та органів місцевої влади обох держав.

Заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач зазначив, що на україно-молдовському кордоні здійс-нюється спільний контроль у п’яти автомобільних пунктах пропуску, у тому числі 2 на території України, 1 на території Молдови та 2 у гібридному форматі (зі спільним розміщенням контрольних органів лише на в’їзд). Угода про спільний контроль з Молдовою діє з 2018 року. Наразі проєкти Угод про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску з Польщею та Словаччиною проходять верифікацію з Єврокомісією.

Заступник начальника управління — начальник відділу паспортної роботи управління організації прикордонного контролю Держприкордонслужби Валерій Бойко поінформував, що за останні 2,5 рока пасажирський потік на україно-молдовському кордоні зріс на 33 відсотки, а транспортний — на 15 відсотків. За його словами, інфраструктура практично всіх пунктів перетину цієї ділянки кордону потребує модернізації. Значна їхня частина обладнана тимчасовими спорудами. Для прикладу він навів пункт пропуску в Бронниці, де немає водопостачання та каналізації. Також Валерій Бойко звернув увагу на необхідність автоматизації роботи пунктів пропуску з метою мінімізації людського фактора.

Говорячи про розробку нової редакції Стратегії інтегрованого управління кордонами, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила важливість парламентського контролю в цій царині. Вона переконана, що в новій Стратегії має бути відображена наглядова функція євроінтеграційного комітету Парламенту.

«Нам треба повернути баланс влади у парламентсько-президентській республіці. І це стосується не лише інтегрованого управління кордонами», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Окрім цього, вона звернула увагу на необхідність збільшення інституційної спроможності Комітету у зв’язку зі збільшенням документів, які регулюють взаємини України з ЄС.

«Розраховуємо на підтримку проєктів технічної допомоги ЄС у посиленні нашої спроможності. Водночас ми не можемо покладатися тільки на партнерів. Маємо виробити власну інституційну спроможність», — підкреслила голова Комітету.

«Особливої уваги заслуговує те, в якому форматі відбуваються наші виїзні засідання. Це широка участь і офіційних осіб, і громадянського суспільства, і бізнесу. Тобто ми мали можливість отримати інформацію з перших рук, побачити ситуацію «на землі». Це дуже успішний формат, в якому ми продовжимо працювати», — сказав перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук.

Нагадаємо, виїзні засідання Комітету в такому форматі раніше відбулися на україно-польській, україно-угорській та україно-румунській ділянці державного кордону.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.