Цю дату встановлено відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/77/294, ухваленої 2023 року, з ініціативи Ірану та за підтримки десятків держав. Мета — привернути увагу до загроз, які становлять пилові бурі для здоров’я людей, довкілля, сільського господарства, економік і сталого розвитку загалом.

Піщані та пилові бурі є природними явищами, однак людська діяльність значною мірою впливає на їхню частоту, силу та географію поширення. Надмірна вирубка лісів, неправильне землеробство, випас худоби, висихання водних об’єктів — усе це спричиняє деградацію земель, що, у свою чергу, створює сприятливі умови для виникнення пилових бур. Зміна клімату лише поглиблює ці процеси. За даними Програми ООН з довкілля (UNEP), у світі щорічно фіксують понад 150 великих пилових бур. Найбільше страждають регіони Близького Сходу, Центральної та Південної Азії, а також деякі райони Китаю, Монголії, Австралії, США та Мексики. Але наслідки бур відчувають також інші регіони, адже частинки пилу можуть долати тисячі кілометрів, переносячись повітряними потоками на інші континенти.

Пилові бурі несуть значні ризики для здоров’я людини. Найбільш небезпечними є мікрочастинки пилу (PM10 і PM2.5), які легко проникають у дихальні шляхи та легені. Це може спричинити або загострити хвороби дихальної системи, серцево-судинні захворювання, алергії, астму. Особливо вразливими є діти, літні люди та ті, хто має хронічні хвороби. Крім того, пил часто містить токсичні речовини, важкі метали, мікроорганізми або спори грибків, що поширюються на великі відстані. Деякі бурі несуть із собою патогени, які сприяють поширенню інфекційних хвороб.

В екологічному вимірі пилові бурі спричиняють деградацію ґрунтів, втрату врожайності, зниження якості води, пошкодження рослинності. Вони завдають збитків інфраструктурі, транспорту, енергетичним мережам. Також пил в атмосфері погіршує видимість, прискорює глобальне потепління або, навпаки, блокує сонячне світло, тимчасово знижуючи температуру.

Удару від пилових бур зазнають передусім сільське господарство, охорона здоров’я, транспортна сфера, туризм. Зростають витрати на прибирання міст, очищення повітря, лікування населення, ремонт інфраструктури. Через бурі іноді затримують авіарейси, закривають школи, порушується логістика. Пилові бурі також спричиняють соціальні потрясіння — змушують залишати домівки, посилюють бідність і голод у регіонах, де деградація земель та опустелювання стають критичними. Від цього страждають мільйони людей, зокрема у регіонах, що вже мають нестабільну політичну чи гуманітарну ситуацію.

Визнання масштабів проблеми посприяло створенню міжнародних механізмів реагування. Серед ключових документів — Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), що зосереджена на збереженні родючих земель і запобіганні деградації. Програма ООН з довкілля (UNEP) координує Глобальну обсерваторію пилу (GEO), яка відстежує, аналізує та прогнозує пилові бурі.

Регіональні ініціативи, як-от «Коаліція боротьби з піщаними і пиловими бурями» на Близькому Сході, залучають уряди, науковців і громадські організації до обміну знаннями й досвідом. Впроваджують системи раннього попередження, сталi практики землеробства, створюють захисні лісосмуги, зрошувальні системи.

Україна не є епіцентром піщаних бур, однак кліматичні зміни, зниження вологості, знищення лісів, ерозія ґрунтів та збройна агресія росії посилюють ризики виникнення пилових бур, особливо в південних і східних регіонах. В окремі роки такі явища фіксували на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині. Деградація земель унаслідок військових дій — вибухів, пожеж, переміщення важкої техніки — є серйозним екологічним викликом, який потребує системної відповіді. Відновлення природного покриву, рекультивація зруйнованих територій, заліснення та захист ґрунтів — критично важливі завдання в контексті післявоєнного відновлення країни.

Міжнародний день боротьби з піщаними та пиловими бурями — це не лише нагадування про глобальну екологічну загрозу, а й заклик до солідарних дій. Відповідальне ставлення до природних ресурсів, підтримка ініціатив сталого розвитку, участь у програмах захисту довкілля — внесок кожного громадянина у збереження планети. Організація Об’єднаних Націй наголошує: майбутнє — за зеленими технологіями, відновленням ландшафтів і міжнародною координацією. Тільки спільними зусиллями людство здатне зменшити руйнівний вплив пилових бур і забезпечити здорове довкілля для наступних поколінь.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.