Закон №1977-ІХ 16 грудня 2021 року Верховна Рада України 323 голосами прийняла як «закон про локалізацію».
«Це Закон з якого фактично почалась кардинальна зміна державної економічної політики, яку сьогодні всі знають під назвою «Зроблено в Україні», – розповідає заступник Голови Комітету Дмитро Кисилевський.
Закон задумувався як впровадження кращих міжнародних практик стимулювання промислового виробництва, а також як спосіб побороти національну ганьбу - до 40% публічних закупівель в Україні припадало на імпорт. За цим показником наша держава одна з найгірших у світі.
Але у липні 2022 року, коли «закон про локалізацію» набув чинності, ми мали вже інше життя, ніж коли його приймали, – вторгнення росіян відправило українську промисловість у глибокий нокдаун. І саме законодавчий пріоритет для вітчизняного виробника на тендерах державних установ, компаній і громад, дозволив спочатку перезапуститись, а потім відновити повноцінну роботу цілим галузям економіки.
Якби не локалізація, станом на сьогодні ми б уже напевне втратили виробництво автобусів і трамваїв, комунальної та спецтехніки, трансформаторів та електрообладнання. За оцінкою Федерації роботодавців України було врятовано не менше 100 тисяч робочих місць - це конкретні люди, їхні сім’ї, які не виїхали за кордон, залишились зміцнювати економіку у найважчий момент.
Вже у 2023-24 роках локалізація запрацювала як стимул для інвестицій у нові види продукції. А цього року її затребуваність підкреслила заявка від виробників ще 25 видів товарів на розширення локалізації – Уряд та Верховна Рада України підтримали це рішення.
Чи можна говорити, що локалізація і політика «Зроблено в Україні» незворотні? Ні, бо минуло лише 3 роки. І навіть за цей час довелося відбити не одну атаку на неї, в тому числі, з боку наших іноземних партнерів, які нарешті починають розуміти важливість цієї політики. На жаль, війна досі не всіх навчила важливості власного виробництва. Не сумніваюсь, що такі спроби будуть повторюватись, бо сильна самодостатня Україна потрібна далеко не всім. Навіть наші віддані союзники у війні миттєво охолоджуються і стають максимально прагматичними, коли йдеться про економічну конкуренцію держав.
Але якщо протримаємось хоча б 10 років, відстоїмо від зовнішніх і внутрішніх недругів цінність економічної самодостатності, маємо всі шанси вшити «Зроблено в Україні» в ДНК нації. Тільки цей шлях дозволить нам подолати бідність і вступити в клуб заможних країн.
А ще – відбити бажання агресорів ступати на нашу землю. Бо промислова країна завжди переможе сировину!»
