Нещодавно відповідно до плану роботи Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів у місті Дніпро проведено засідання круглого столу на тему: «Ветеранська політика. Шана та повага!» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Пенсійного фонду України, обласних військових адміністрацій, зокрема Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Метою проведення заходу стало обговорення питання роботи обласних державних адміністрацій із сім’ями загиблих, ветеранами війни — внутрішньо переміщеними особами, із сім’ями зниклих безвісти та тих, які перебувають у полоні.

Головуючий на засіданні круглого столу очільник підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України. Під час виступу Анатолій Остапенко підкреслив, що ветеранська політика є пріоритетом держави та не повинна обмежуватися питаннями соціального захисту. Завдання держави насамперед допомогти ветеранам стати активною складовою територіальної громади, а суспільству — усвідомити роль ветеранів в обстоюванні незалежності, віддати їм належну шану і повагу.

Він зазначив, що виявлення поваги до ветеранів війни, вшанування пам’яті загиблих, удосконалення системи правових та соціальних гарантій захисту ветеранів війни та членів їхніх сімей визначено невідкладними заходами відповідно до Указу Президента України від 22 серпня 2024 року № 512/2024. Ветеранська політика визначається понад 20 законами України, 13 указами Президента України та більш як 30 іншими підзаконними актами. Також він поінформував, що Верховною Радою України з метою забезпечення системного та послідовного підходу в державній ветеранській політиці 11 березня 2025 року внесено зміни до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», якими визначено засади внутрішньої політики у ветеранській сфері (стаття 10-1 Закону).

Отже, передбачено запровадження низки заходів, спрямованих, зокрема, на всебічну підтримку ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, членів сімей осіб, зниклих безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, членів сімей осіб, які перебувають у полоні.

Законом встановлено:

- впорядкування державної ветеранської політики шляхом визнання видатної ролі ветеранів війни, постраждалих учасників Революції Гідності у збереженні української державності, використання їх потенціалу, з урахуванням набутого військового досвіду, в економічній і соціальній сферах розвитку держави як елементу стратегії розвитку людського капіталу;

- виявлення поваги, вшанування пам’яті загиблих (померлих) ветеранів війни та осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, із врученням ордена «Золота Зірка»;

- формування суспільної культури, вшанування пам’яті загиблих, повага та вдячність за подвиг ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, з врученням ордена «Золота Зірка»;

- сприяння створенню матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, яка пов’язана з українськими воєнними перемогами, українською військовою доблестю, Революцією Гідності, та поширення інформації про об’єкти такої спадщини як в Україні, так і поза її межами.

Анатолій Остапенко зауважив, що піклування про ветеранів війни, Захисників і Захисниць та про родини загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України є обов’язком держави та її народу. Кожен громадянин України у спілкуванні з ветеранами та родинами полеглих воїнів має пам’ятати про високу ціну Незалежності України та можливості кожного жити у вільній рідній країні.

Він додав, що підтримка ветеранів війни та Захисників і Захисниць України, а також родин загиблих героїв є необхідною під час воєнного стану та в подальшому мирному житті.

У вітальному слові заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Надія Задорожна підкреслила, що ветеранська політика сьогодні є адміністративним пріоритетом державної політики. За її словами, в обласних структурах вона також визначена як пріоритетний напрям, що перебуває на особистому контролі керівника області.

«Для нас важливо, щоб ветерани та родини військовослужбовців, а також родини осіб, які зникли безвісти, як і всі інші жителі громад, відчували підтримку та піклування громади. Саме тому перед громадами було поставлено завдання — прийняти окремі програми ветеранської політики», — зазначила вона.

Надія Задорожна також повідомила, що управління ветеранської політики аналізує прийняті програми, надає рекомендації щодо їх вдосконалення, аби охопити всі сфери життя ветеранів та забезпечити всі можливі форми підтримки. Крім того, вона зазначила, що нині триває взаємодія з організаціями, які опікуються питаннями осіб, зниклих безвісти, зокрема щодо комунікації та розв’язання проблемних ситуацій. У цьому контексті ініційовано створення окремого комунікаційного майданчика при обласній адміністрації, який дасть змогу оперативно розглядати складні питання та знаходити ефективні рішення.

Голова Луганської обласної державної адміністрації Олексій Харченко наголосив на особливій важливості ветеранської політики для Луганської області, яка зазнала значних втрат унаслідок збройної агресії Російської Федерації та є регіоном з високим показником участі мешканців у бойових діях.

«Ветеранська політика залишається одним із ключових напрямів діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування області. Саме тому ми приділяємо особливу увагу створенню ефективних програм су-проводу для ветеранів», — зазначив він.

За його словами, супровід ветеранів війни має бути не лише соціальним, а й комплексним, з урахуванням потреб у психологічній підтримці, медичному обслуговуванні, забезпеченні житлом, професійній адаптації, працевлаштуванні та участі в житті громади. Олексій Харченко підкреслив, що у Луганській області вже реалізується низка цільових програм, спрямованих на підтримку учасників бойових дій та членів їхніх родин. Він наголосив, що ефективна ветеранська політика — це не лише про пільги чи грошову допомогу, а про створення умов, за яких ветерани війни зможуть реалізувати свій потенціал як активні громадяни та відчувати повноцінну інтеграцію в суспільство.

Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Олександр Шевченко повідомив, що, незважаючи на складну безпекову ситуацію, військові адміністрації області продовжують підтримку ветеранів війни та їхніх родин, забезпечуючи реалізацію державних і місцевих програм, зокрема через фінансування з обласного та місцевих бюджетів. За його словами, у 2024 році передбачено 8,2 мільйона гривень на житлові компенсації, а також 24 мільйони гривень на санаторно-курортне лікування ветеранів і членів родин загиблих. У рамках меморіальної політики ведеться облік місць поховань, створено карту з точними координатами 549 місць поховань загиблих Захисників України. Крім того, в області діють інформаційно-меморіальні ініціативи, розвивається мережа пам’ятних знаків, алеї слави, платформ пам’яті, видано книги пам’яті. Також він поінформував, що значну увагу приділено увічненню пам’яті загиблих: перейменовано 620 вулиць, встановлено десятки меморіалів, 166 захисникам України присвоєно почесні звання, вручено відповідні відзнаки їхнім родинам.

Заступник директора департаменту — начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Сергій Кучеренко повідомив, що Міністерство оборони України бере участь у реалізації ключових державних стратегій, зокрема стратегії ветеранської політики, концепції військової кадрової політики та стратегії управління людським капіталом у секторі безпеки та оборони. Особлива увага, за його словами, приділяється соціальному захисту військовослужбовців на всіх етапах проходження служби. Міністерство оборони України забезпечує документування участі військових у бойових діях та надає відповідні довідки для оформлення статусу учасника бойових дій. Він зазначив, що з 2015-го по 2024 рік статус учасника бойових дій отримали 496 тисяч осіб, до того ж 52 тисячі — автоматично, без залучення самих ветеранів. Окремим напрямом діяльності є оформлення документів для військовослужбовців, які зазнали поранень або стали особами з інвалідністю, а також забезпечення прав членів родин загиблих Захисників і Захисниць України, включно з підготовкою пенсійних справ у разі втрати годувальника. 

Сергій Кучеренко також акцентував на важливості збереження професійного військового складу у мирний час:

«До 40 відсотків чинного складу ЗСУ потенційно залишиться на службі після завершення активної фази війни. Необхідно створити гідні умови для їх утримання в армії — достойне грошове та пенсійне забезпечення, житло, підтримка сімей», — зазначив він.

Заступник начальника Управління — начальник відділу патріотичного виховання Управління вшанування та увічнення Міністерства у справах ветеранів України Кирило Дороленко наголосив на важливості поглиблення співпраці у напрямі патріотичного виховання. Він підкреслив, що особлива увага приділяється патріотичному управлінню та програмам підтримки ветеранів. Таке управління функціонує не лише на обласному, а й на районному рівнях. За даними, 371 суб’єкт має бренд-букет послуг для ветеранів, а на території області вже працюють 29 ветеранських просторів, з яких 6 займаються самореалізацією ветеранів. Кирило Дороленко також акцентував на участі області в програмах підготовки населення, наголосивши на важливості формування національного центру для підвищення рівня обізнаності громадян щодо національної безпеки та оборони. На його думку, населення має пройти трансформацію до стану усвідомленої мобілізаційної готовності.

Керівник експертної групи з питань підтримки вразливих верств населення Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України 
Володимир Хаджинов зазначив, що Міністерство соціальної політики України активно працює над впровадженням системи соціальної підтримки в кожній громаді, зокрема на територіях, де раніше послуги соціального захисту не надавались. Зараз у фокусі — розвиток стандартизованих соціальних послуг, які впроваджуються на основі класифікатора соціальних послуг, із застосуванням територіального підходу. Крім того, він поінформував, що Міністерство соціальної політики України розробило проєкт соціальної послуги «Консультування і пристосування житла» для осіб з інвалідністю, що спрямований на забезпечення доступності житлових приміщень шляхом використання засобів реабілітації.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з питань ветеранської політики Ольга Данілова наголосила на необхідності формування в суспільстві поваги та шани до Захисників і Захисниць України, а також до ветеранів війни. Вона висловила занепокоєння з приводу того, що українське суспільство швидко забуває про тих, завдяки кому має змогу жити, працювати і радіти. На її думку, навіть символічні жести вдячності — прикладена до серця рука або знак у вигляді сердечка — мають значення й формують культуру поваги. Також Ольга Данілова порушила питання виховання поваги до людей з інвалідністю, зазначивши, що її родина ніколи не користується інфра-
структурою, призначеною для таких осіб, якщо не має на це законного права.

Голова Асоціації підприємців ветеранів АТО, учасник бойових дій Сергій Позняк порушив низку важливих питань, що стосуються захисту прав військово-службовців та підтримки ветеранського бізнесу. Він наголосив на необхідності суспільної поваги до військових: «Шана і повага — це не просто слова. Це має бути мотивація для тих, хто боронить країну». Також він порушив питання дискримінації військовослужбовців у банківській сфері. Сергій Позняк зауважив, що учасники бойових дій часто не можуть отримати кредити, оскільки банки розглядають їхню участь у війні як ризик-фактор. Окремо він зупинився на проблемах ветеранського підприємництва. За його словами, попри багаторічний досвід у бізнесі підприємці-ветерани стикаються з обмеженим доступом до фінансування, що ставить їх у нерівні умови з цивільними суб’єктами господарювання. Також він запропонував законодавчо встановити стандарти діяльності ветеранських фінансових сервісів, якими мають керувати самі ветерани війни.

Голова «Об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія», мати зниклого безвісти Захисника Ядвіга Лозинська акцентувала увагу на необхідності комплексного врахування інтересів родин військовослужбовців під час розробки та ухвалення законодавчих ініціатив у сфері ветеранської політики. Також підкреслено проблему відсутності у реєстрі прикордонної безпеки багатьох військових, зниклих безвісти ще з 2014 року. Ядвіга Лозинська наголосила на тому, що Офіс Організаційного Координаційного Комітету з прав міністрів також не надав належної відповіді, а відсутність перехідного періоду в законодавстві унеможливлює отримання витягу з реєстру учасників бойових дій для осіб, зниклих до офіційного ведення обліку.

Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об’єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 сотні», дружина загиблого Героя України Ірина Міхнюк підкреслила, що проблеми родин загиблих заслуговують на публічне визнання, належний статус і справжню підтримку. Вже понад десять років громадські організації допомагають таким родинам, але, за її словами, ця допомога часто має виключно громадську ініціативу — родини залишаються сам на сам зі своїми бідами. Ірина Міхнюк акцентувала, що «ветеран — це сила, але за ним стоїть родина», і держава повинна гідно вшанувати як захисника, так і тих, хто залишився після нього. Родини, які втратили рідних, продовжують жити, народжують і виховують нових воїнів — і мають бути не лише визнані, а й включені в усі законодавчі ініціативи, що стосуються захисту України.

Голова громадської організації «Сузір’я мальв» Христина Головачова наголосила на необхідності створення відповідних центрів для навчання ветеранів та залучення їх до освітнього процесу, передбачивши гідну оплату праці. Вона вважає, що держава має забезпечити не лише правову можливість, а й економічну доцільність для ветеранів викладати в школах предмет «Захист України». На її переконання, лише в такий спосіб можна створити ефективну систему патріотичного виховання і гідно вшанувати тих, хто захищав державу.

Голова громадської організації «Українська Валькірія» Дарина Требух звернула увагу на важливість взаємодії між державними установами, громадськими організаціями та родинами захисників. Вона наголосила на серйозному виклику: одному шпиталю щотижня потрібна допомога у супроводі поранених, і ця потреба існує в кожному схожому закладі по всій країні.

Водночас спостерігається відсутність державного уявлення про модель взаємодії з ветеранами. Вона підкреслила: «У шпиталях ветеран часто не хоче користуватись послугами, а соціальний захист, який є поруч, не завжди здатен забезпечити ефективний підхід». Дарина Требух закликала до спільної злагодженої дії всіх стейкхолдерів: громадськості, родин ветеранів та держави, щоб побудувати стійку систему підтримки. «Це має бути згуртована дія, інакше ми втратимо найцінніше — довіру наших захисників», — підсумувала вона.

Перший заступник Голови Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер Давид Захарян окреслив три ключові напрями, які, за його словами, утворюють взаємопов’язаний трикутник адаптації: гідне працевлаштування, психологічна реабілітація та забезпечення житлом. Він підкреслив, що ці три складові повинні розглядатися комплексно, оскільки кожна з них взаємопов’язана і має вирішальне значення для успішного повернення військово-службовця до мирного життя. Окремо він акцентував на проблемах ветеранів, які є внутрішньо переміщеними особами. Давид Захарян наголосив, що ситуація для них значно складніша:

«Одна справа, коли військовослужбовець мобілізувався з Києва чи Житомира і має до чого повернутись після фронту. Інша — коли ветеран повертається в нікуди».

У цьому контексті він підкреслив необхідність комплексного вирішення житлового питання як однієї з першочергових державних гарантій для ветеранів.

Голова правління благодійної організації «Благодійний фонд «Реабілітаційний простір ветеранів Українського війська «Блокпост» Владислав Морока, зауважив, що організація, яку він представляє, працює в місті Запоріжжя з минулого року та була створена за підтримки Міністерства закордонних справ Латвії. Водночас 90 відсотків підтримки організації забезпечується Міністерством соціальної політики України. У своїй діяльності вони реалізують програму 10-50, надаючи соціальний супровід ветеранам і членам їхніх родин, зокрема психологічну та правову допомогу. За два роки до організації звернулися понад 2000 ветеранів і членів їхніх родин. Особливу увагу спікер звернув на проблему забезпечення житлом ветеранів у Запорізькій області, яка є критичною. За його словами, понад 60 тисяч жителів області були мобілізовані, а майже 80 відсотків території — окуповані. Орієнтовно 20-30 тисяч осіб після повернення потребуватимуть житла. Однак наразі в регіоні відсутня відповідна інфраструктура та житлові програми.

Начальник навчального центру для ветеранів Сил оборони України, учасник бойових дій Роман Леонович окреслив нагальну проблему, пов’язану з неправомірним отриманням статусу учасника бойових дій, наголосивши на необхідності оперативного реагування.

Голова ГО «Об’єднання родин Небесної Сотні», дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець звернула увагу на важливість змін до законодавства: Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому Закон України «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо уточнення категорії осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. До сьогодні Герої Небесної Сотні не мали цього статусу. Закон покликаний надати їм та їхнім родинам належний соціальний захист. Окрему увагу вона приділила питанням допомоги пораненим військовим: «Сьогодні в лікарнях по всій Україні лікуються важко поранені військові з Донецька, Луганська та інших регіонів. Вони морально пригнічені, не можуть бачитися з родичами, бо їхні міста в окупації. Спілкування для них важливіше за роботу психологів. І це має бути враховано на рівні державної політики», — зазначила вона.

Психолог з роботи з біоенергією, арт-терапевт Юлія Левицька зазначила, що саме повага — це фундамент, на якому має будуватися державна ветеранська політика. Це стосується і щоденної взаємодії громадян з ветеранами, і рішень органів державної влади, і освітньо-виховної роботи з молоддю. Отже, Юлія Левицька закликала представників держави, суспільства та громадських організацій до створення сталого середовища поваги, яке забезпечить гідне повернення ветеранів війни до мирного життя, їхню інтеграцію у громади та реалізацію права на гідне життя після служби.

Голова Громадського руху учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території «Нова нація», учасник бойових дій Микола Греков висловив низку критичних зауважень щодо стану державної політики у сфері підтримки ветеранів війни. У своєму виступі він акцентував увагу на відсутності належної шани й поваги до тих, хто захищав державу, та наголосив на необхідності системних змін.

Дружина загиблого, військовослужбовець, учасник бойових дій, член Ради родин загиблих при Міністерстві у справах ветеранів України по Дніпропетровській області Людмила Голополосова звернула увагу на системну дискримінації, з якою стикаються дружини, батьки та діти полеглих воїнів. Особливу увагу вона звернула на несправедливість у наданні одноразової грошової допомоги та розподілі соціальної допомоги:

«Є дискримінація і в наданні допомоги. Організації, зокрема з Дніпропетровщини, порушували ці питання. Ми не просимо неможливого — ми пропонуємо реальні механізми», — наголосила вона.

Начальник Луганського обласного відділення Центру фізичного виховання та спорту учнів і студентів Міністерства молоді та спорту України, член Національного олімпійського комітету України, голова Луганського обласного відділення Національного олімпійського комітету України Віктор Острєцов акцентував увагу на важливості поваги та шани до захисників як базових принципів державної ветеранської політики. Особливої уваги він надав спорту як важливому інструменту соціальної інтеграції. За його словами, участь ветеранів війни у спортивних ініціативах сприяє фізичному відновленню, формуванню спільнот, збереженню бойового духу та мотивації до життя. Такі заходи об’єднують не лише самих учасників бойових дій, а й родини, громади та суспільство загалом.

Голова робочої групи при МФО «Захист поранених учасників і ветеранів війни та членів їх сімей» Станіслав Стойков наголосив, що підтримка Захисників і Захисниць України не має обмежуватися формальностями або риторикою. Її слід забезпечувати на всіх рівнях: від моменту поранення до повної реабілітації, інтеграції в громаду та отримання всіх належних прав і гарантій. Він акцентував увагу на тому, що ефективна ветеранська політика повинна реалізовуватись системно — через державні рішення у сфері охорони здоров’я, соціального захисту, освіти й економіки. Закликав шанувати військових не на словах, а через конкретні дії, що повинні починатися вже з операційної палати й продовжуватись на етапах лікування, підтримки й працевлаштування.

На завершення голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко у своєму заключному слові наголосив, що ветеранська політика визначена одним із пріоритетів України, формується та реалізується як комплексна довго-строкова державна політика у цій сфері із залученням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій. На жаль, повномасштабна війна спричиняє велику кількість проблем, тому виникає реальна необхідність екстрених змін у підходах до організації і надання соціальної підтримки, і працевлаштування, а також психологічної підтримки та увіковічення пам’яті.

Засідання круглого столу стало важливою складовою обговорення питань підтримки ветеранів і ветеранок війни, родин загиблих Захисників і Захисниць України, а також збереження їхнього гідного статусу в суспільстві та формування культури поваги й шани до захисників України.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.