За даними на серпень 2025 року, в межах парку мешкає 47 особин, 36 із яких народжені вже безпосередньо на території парку. Цей показник свідчить про успішне природне відтворення виду та стабільний розвиток популяції.
Колись зубри вільно блукали європейськими лісами, однак наприкінці XIX — на початку XX століття їхня чисельність у природі стрімко зменшилася. Причинами зникнення стали надмірне полювання, знищення природних середовищ існування та фрагментація ландшафтів. До початку ХХ століття зубри фактично зникли з дикої природи. Завдяки зусиллям науковців, лісівників і природоохоронних організацій у різних країнах, вдалося уникнути повного вимирання виду та розпочати програму його відновлення.
У Сколівських Бескидах відновлення популяції зубрів стартувало у листопаді 2009 року, коли до вольєра Майданського лісництва привезли шість тварин із міста Гера (Німеччина). Наступного року до них долучилися ще п’ять особин, завезених із національного парку «Баварський ліс» у Німеччині та центру реабілітації диких тварин «Маршельські замки» в Австрії. Відтоді зубри почали акліматизовуватися до місцевих умов, поступово освоювати гірські території, і згодом — розмножуватися.
Ключову роль у збереженні виду відіграє природне середовище Сколівських Бескидів, яке забезпечує зубрам усе необхідне для життя: густі гірські ліси, полонини, численні джерела прісної води, природну кормову базу та спокій. Сьогодні ці тварини мешкають у дикій природі та адаптувалися до місцевих екосистем. Їх можна зустріти в умовах, максимально наближених до первісних — у лісових масивах, подалі від людських поселень.
Зубри — великі травоїдні ссавці, які харчуються переважно трав’янистою рослинністю, молодими пагонами дерев, корою, мохами. У літній період проблем із їжею немає, але взимку, особливо за умов глибокого снігового покриву, доступ до природних кормів значно обмежений. Щоб допомогти тваринам пережити зиму, працівники національного парку щороку організовують сезонну підгодівлю.
Ці заходи проводяться обережно, з мінімальним втручанням у дикі процеси, аби не впливати на природну поведінку зубрів і не притуплювати їхні інстинкти. Підгодівля також дає змогу уникнути небажаних контактів між дикими тваринами та людьми — зокрема, їхнього виходу до людських осель у пошуках їжі.
Забезпечення зубрів кормами відбувається в межах реалізації Програми охорони навколишнього природного середовища. Щороку необхідні ресурси закуповуються за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Так, восени 2025 року планується закупити близько 20 тонн кормів: буряк, кукурудзу, пшеницю та мінеральну сіль. Їх використовуватимуть для зимової підгодівлі у періоди складних погодних умов.
Варто наголосити: присутність зубра у природному середовищі — ознака стійкої та збалансованої екосистеми. Цей вид є своєрідним «індикатором» стану довкілля. Тож охорона популяції — не лише збереження рідкісного ссавця, а й внесок у захист усієї екосистеми Карпат.
Для відвідувачів національного парку нагадують: наближатися до зубрів, намагатися їх підгодовувати чи фотографувати зблизька категорично заборонено. Спостерігати за тваринами можна тільки здалеку, без порушення їхнього природного ритму життя.
«Зубр європейський — це не лише рідкісний вид, а й індикатор стану екосистеми. Його успішне відновлення у Сколівських Бескидах — результат злагодженої багаторічної роботи: від вивчення умов середовища до організації системної охорони та забезпечення підгодівлі у складні періоди року.
Завдяки співпраці департаменту, наукових установ, лісівників і природоохоронців вдалося сформувати генетично повноцінне, стабільне стадо зубрів. Ми й надалі підтримуватимемо всі заходи, спрямовані на збереження зубра як невід’ємної частини природної спадщини Карпат і символу української природи», — наголосив Володимир Корда, директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації.
За матеріалами Львівської ОВА.
