У мальовничому урочищі «Бичова» поблизу міста Монастириська на Тернопільщині відбувся XXIV Міжнародний фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» — подія, що щороку об’єднує українців з усього світу навколо збереження пам’яті, культури та ідентичності лемківського народу.
Фестиваль розпочався з театралізованого прологу «Родинні обереги», виконання Гімну України та молитви за мир. Присутні вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання. Символічне запалення «Ватри Звитяги» стало знаком єдності українців у боротьбі за свободу.
У своєму виступі начальник Тернопільської ОВА В’ячеслав Негода наголосив, що фестиваль — це не лише про культуру лемків, а й про силу українського народу, який попри депортації, переслідування та біль зумів зберегти свою ідентичність.
Цьогорічний фестиваль набув особливого значення — він був присвячений 80-м роковинам депортації українців з етнічних територій: Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя та Любачівщини. Під час заходу вшанували активних діячів лемківського руху, вручили грамоти та цінні подарунки.
Особливо зворушливим був приїзд делегації з Луганщини, де до війни щороку проводився фестиваль «Стежками Лемківщини» — адже 80 років тому до цього регіону було примусово переселено понад 8 тисяч лемків.
У рамках фестивалю відбулися:
виступи фольклорних колективів та Академічного ансамблю народної музики «Візерунок»;
презентації книжок на лемківську тематику;
виставка «Автентична колекція костюмів Новоайдарщини» (Луганська область);
виставка «Лемківський цвіт в обороні України»;
персональна виставка різьбяра та воїна Івана Сівки — «Лемко. Воїн. Митець»;
виставка картин воїна Володимира Симанишина — «Незламний. Нескорений. Натхненний»;
презентація авторської ляльки-лемкині від волонтерки Олени Хмельницької;
перегляд фільмів «ЛемКіно: пам’ять у кадрі» від установи «Кінодністер»;
благодійний аукціон на підтримку ЗСУ.
На Ватряному полі діяло Містечко майстрів народного мистецтва, працювала лемківська кухня, локації майстер-класів та фотозони.
«Дзвони Лемківщини» — це не просто фестиваль. Це свідчення того, як крізь біль, депортації та війни українці зберігають ідентичність, єднаються та творять спільне майбутнє.
За матеріалами Тернопільської ОВА.