Відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітету Європейського Парламенту за участю віцепрезидента Європейського Парламенту, члена Комітету з питань культури і освіти Естебана Гонсалеса Понса. До обговорення також долучилися члени Комітету Сунчана Главак, Ніколас Папандреу, Сандро Руотоло (онлайн) та члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. До роботи засідання приєдналися заступник міністра культури України Іван Вербицький і представниця ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі, також участь у спільній дискусії взяли представники Львівської міської ради.
Заступник міністра культури України Іван Вербицький представив ініціативу зі створення Українського фонду культурної спадщини, який покликаний якнайшвидше розпочати свою діяльність. Повноцінне функціонування фонду відбудеться тоді, коли завершиться його організаційне становлення.
Український фонд культурної спадщини стане мультидонорською платформою, спрямованою на захист і відновлення культурної спадщини, а також розвиток української культури в умовах війни та пов’язаних із нею руйнувань. Одним із головних завдань фонду буде прискорення реставрації пам’яток культури в Україні із залученням міжнародних ресурсів і фахівців. Це стане принципово новим механізмом, який відрізнятиметься від існуючих платформ, зокрема таких, як UNITED24. Іван Вербицький висловив сподівання, що такий інструмент збереже довіру серед міжнародних партнерів.
Микита Потураєв у своєму виступі звернув увагу міжнародних колег, зокрема голови представництва ЮНЕСКО в України К’яри Децці Бардескі, на міжнародну підтримку у процесі консервації, а також відновлення пам’яток.
Він наголосив, що ініціатива, представлена міністерством, є дієвим кроком для забезпечення збереження культурних цінностей, а європейські партнери засвідчили ефективність цього механізму.
Микола Княжицький та Володимир В’ятрович звернули увагу учасників засідання на проблему підпорядкованості культурних установ. Микола Княжицький у своєму виступі висловив позицію про створення чіткої політики збереження культурних об’єктів. Він закликав розробити загальноукраїнську політику збереження культурних об’єктів, включно з тими, що адміністративно належать до інших міністерств. Також він сфокусував увагу учасників засідання на музеях, що розташовані на окупованих територіях.
Спільне засідання продовжило свою роботу з обговорення актуальної теми впливу соціальних мереж на підліткову аудиторію, акцентуючи увагу на необхідності розробки та впровадження дієвих механізмів регулювання цього віртуального середовища.
Учасники заходу підкреслили, що попри величезний потенціал соціальних мереж у сфері освіти, комунікації й самоорганізації, вони водночас становлять суттєві ризики. Такі платформи нерідко стають основним джерелом дезінформації, активно сприяють поширенню мови ворожнечі та мають непередбачуваний негативний вплив на психологічний стан молодого покоління. Особлива увага приділялася питанню неконтрольованого інформаційного потоку, характерного для соціальних медіа, який може не тільки спотворювати уявлення підлітків про реальність, а й посилювати тривожність, провокувати агресивну поведінку, знижувати рівень самооцінки та навіть формувати залежність від отримання схвалення та підтвердження у віртуальному просторі. Учасники дискусії також зосередилися на необхідності активного розвитку медіаграмотності серед молоді як ефективного інструменту протидії цим викликам. Обговорювалася необхідність створення більш безпечного та захищеного онлайн-середовища для дітей і підлітків, яке б зводило до мінімуму їхній контакт із потенційно шкідливим контентом.
Окремо було порушено питання важливості спільної роботи між державними установами, освітніми закладами та громадськими організаціями, які можуть об’єднати зусилля для того, щоб запобігти проникненню небажаної інформації у молодіжне середовище і сформувати здорову цифрову культуру.
Народні депутати підкреслили, що тема регулювання соціальних мереж нині виходить далеко за межі національного контексту — це виклик, із яким стикаються всі демократичні країни. За його словами, європейські держави вже мали приклади втручання у виборчі процеси через соціальні платформи, зокрема TikTok, що демонструє вразливість цифрового простору навіть у розвинених демократіях.
Комітет з питань культури і освіти Європейського Парламенту та Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одностайно підтримують необхідність консолідації зусиль для боротьби з інформаційними маніпуляціями та вироблення єдиних стандартів безпеки у сфері цифрових комунікацій.
Водночас у Європі продовжуються активні обговорення щодо формування узгодженого підходу до протидії маніпуляціям інформацією та напрацювання загальних принципів забезпечення кібербезпеки в комунікаційному просторі.
Учасники засідання наголосили на обговоренні і виробленні чіткого плану дій для протидії деструктивному використанню соціальних мереж, зокрема під час виборів. Варто також продовжити постійний діалог між урядами, парламентами, експертами у сфері кібербезпеки, діяльності медіа, представниками соціальних платформ.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
