Майже 100 тисяч заяв подали українці до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv. Основою для створення цього реєстру став Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних атак і диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, створений на підставі Закону України № 2923‑IX.
Про це повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк за підсумками зустрічі з Київським офісом Міжнародного реєстру, де сторони обговорили шляхи підвищення обізнаності українців про можливості фіксації збитків, втрат і шкоди, завданих внаслідок повномасштабної війни.
Варто зазначити, що Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних атак і диверсій, спричинених збройною агресією російської Федерації проти України, працює як частина національного механізму фіксації руйнувань і є основою для реалізації програми «єВідновлення», що спрямована на відбудову й компенсацію збитків на підконтрольних територіях. Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, натомість створено як перший етап міжнародного механізму компенсації, який має слугувати для майбутніх вимог репарацій до рф за заподіяну шкоду і втрати внаслідок війни.
Нагадаємо, що Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, створений під егідою Ради Європи за участі України, Європейського Союзу та ще 42 країн. Місцезнаходження Реєстру — Гаага.
«Усього Міжнародним реєстром збитків передбачено 43 категорії шкоди, щодо яких можуть подавати заяви всі, хто постраждав, без винятку. Проте наразі відкрито лише 14 категорій, що стосуються найтяжчих наслідків, втрати та пошкодження майна», — зазначила голова Комітету.
Мова про:
А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;
А2.1 — смерть близького члена сімʼї;
А2.2 — зникнення безвісти близького члена сімʼї;
А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;
А2.4 — сексуальне насильство;
А2.5 — катування, або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;
А2.6 — позбавлення свободи;
А2.7 — примусова праця або служба;
А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;
А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;
А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;
А3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;
А3.3 — втрата житла або місця проживання;
А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
«Це лише початок. Найближчим часом відкриється можливість подавати заяви на відшкодування для бізнесу, а згодом — для цілих громад, органів місцевого самоврядування тощо (наприклад, щодо шкоди, заподіяної ворогом обстрілами енергетики). Кожен завданий збиток фіксується, перевіряється та стає частиною майбутніх рішень Компенсаційної комісії в Гаазі», — зауважила Олена Шуляк.
За її словами, жодна виплата не поверне загиблих і не скасує пережитого, проте матеріальна відповідальність агресора є принциповою. Вона означає, що злочин має не лише політичну та моральну оцінку, а й конкретну ціну, яку винний зобов’язаний сплатити. Міжнародний реєстр збитків є фундаментом цієї системи: без нього не буде ані справедливих рішень, ані реальних виплат. Тому, на переконання Олени Шуляк, важливо фіксувати завдану шкоду вже зараз як частину великого процесу притягнення росії до відповідальності.
Розмір репарацій для українців, які постраждали через повномасштабну агресію росії, визначатиме Компенсаційна комісія у Гаазі. Повноцінно вона запрацює у 2027 році.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
