У засіданні взяли участь Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, народні депутати України, представники керівництва Міністерства культури України, а також представники центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування міст Києва і Полтави, Полтавської та Київської обласних військових адміністрацій, експерти благодійної сфери.

Учасники засідання обговорили законопроєкт про внесення змін до окремих законів України, що стосуються меценатської діяльності у сфері культури (реєстр. № 14276). Члени Комітету підкреслили, що цей документ є лише першим кроком на шляху до створення дієвої системи стимулювання меценатства. Водночас було зазначено, що законопроєкт потребує подальшого доопрацювання за участю Міністерства культури України, Міністерства фінансів України, а також представників культурних інституцій і меценатської спільноти.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила на необхідності обов’язкового залучення Міністерства фінансів України до подальшої роботи над документом: «Без участі Міністерства фінансів цей закон залишиться декларативним. Без податкових або фінансових стимулів він просто не працюватиме».

Також Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук звернула увагу на необхідності вже зараз закладати підходи до відновлення культурної сфери після війни:

«Ми прекрасно розуміємо всі обмеження воєнного часу, але вже    сьогодні маємо працювати над пакетом післявоєнних стимулів. Культура повинна бути повноцінно представлена в процесі відновлення країни — як на національному, так і на регіональному рівнях».

Наступним пунктом порядку денного розглядали законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації (реєстр. № 14144), ухвалений у першому читанні 16.12.2025. Документ був доопрацьований у межах підкомітету з питань національної та культурної пам'яті.

Перша заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич повідомила, що до законопроєкту № 14144 народні депутати України подали 1180 пропозицій. Кожну з них було ретельно проаналізовано на засіданні підкомітету, що дозволило сформувати детальну порівняльну таблицю.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, як ініціаторка проєкту, підкреслила важливість єдиного підходу до проведення загальнонаціональної хвилини мовчання о 09:00.

Увага обговорення учасників засідання була прикута до поправок з приводу використання систем оповіщення цивільного захисту для оголошення хвилини мовчання. Заступник голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Роман Примуш висловив офіційну думку відомства про застереження щодо прямого включення хвилини мовчання в загальну систему цивільного захисту, що може призвести до плутанини з реальними сигналами бойової тривоги: «Ми підтримуємо практику оголошення хвилини мовчання через гучномовні пристрої, але важливо не прив’язувати це до всієї системи оповіщення, щоб не створювати ризиків у разі реальної воєнної загрози», - зазначив він.

Члени Комітету та запрошені учасники обговорення акцентували увагу на необхідності надати Кабінету Міністрів України певного терміну для розробки відповідних нормативно-правових актів, які чітко врегулюють технічні особливості використання гучномовців у громадах. Народні депутати України зауважили, що ухвалення цього законопроєкту є важливим кроком у формуванні єдиної державної політики пам’яті та належного вшанування загиблих за незалежність і свободу України. За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України законопроєкт №14144 прийняти у другому читанні та в цілому.

З метою продовження системної роботи над меморіалізацією визначних діячів української історії та сучасності на засіданні особливу увагу було приділено підготовці до знаменних дат, пов’язаних із постатями Богдана Гаврилишина та Симона Петлюри.

Обговорення питання стосовно вшанування пам’яті визначного економіста, громадського діяча та мецената Богдана Гаврилишина перейшло в практичну площину. Голова Комітету Микита Потураєв підкреслив важливість залучення представників Комітету, зокрема Володимира В’ятровича, до відповідної робочої наради, а також наголосив на необхідності співпраці з експертами для узгодження всіх зауважень і пропозицій для належного вшанування цієї видатної постаті, яка має велике значення для України та світу. Члени Комітету зосередили увагу на тому, що це питання не повинно бути відкладено. План пропозицій має бути оперативно опрацьований і представлений для обговорення на найближчому засіданні Комітету.

Комітет продовжує докладати зусиль для координації підготовки відзначення 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри, який обіймав посаду Голови Директорії Української Народної Республіки. Зараз увага приділяється як організації заходів на загальнодержавному рівні, так і підтримці регіональних ініціатив. Під час засідання учасники заслухали детальний звіт представників Полтавської міської ради та Полтавської обласної військової адміністрації про заходи, які планується провести у місті Полтава та на території Полтавської області. Особливий акцент зроблено на тому, що питання вшанування пам’яті Симона Петлюри на його малій батьківщині вже розглянуто в усіх деталях та узгоджено з відповідними установами.

Наступним кроком у цьому процесі стане активна співпраця з Київською міською радою та Київською міською військовою адміністрацією, оскільки столиця відігравала надзвичайно важливу роль у функціонуванні Української Народної Республіки. На найближчому засіданні Комітету планується не лише заслухати конкретні пропозиції у питанні організації меморіальних заходів у Києві, а й провести обговорення кожного аспекту цих ініціатив. Особлива увага буде зосереджена на тому, щоб забезпечити проведення заходів на високому організаційному рівні, адже гідне вшанування постаті Симона Петлюри в столиці є надзвичайно важливим кроком у справі збереження національної пам’яті та популяризації історичної ролі Української Народної Республіки.

Також Комітет ухвалив рішення про створення робочої групи з імплементації в українське законодавство Європейського акту зі свободи медіа (The European Media Freedom Act). Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук зазначила, що це є важливим етапом реалізації дорожніх карт, які стосуються зобов'язань України перед ЄС до кінця 2026 року. Вона підкреслила, що робота над цим актом вимагатиме ґрунтовних змін у чинному законодавстві та активної участі спеціалістів із різних галузей.

Вона повідомила, що до складу робочої групи увійдуть члени підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції, представники центральних органів виконавчої влади та інших профільних комітетів Верховної Ради України, що має сприяти більш цілісному підходу до вирішення поставлених завдань. Крім того, вона звернула увагу на необхідності залучення до роботи представників громадськості та експертного середовища. Після збору заявок від зацікавлених сторін на найближчому засіданні Комітету буде розглянуто і затверджено персональний склад цієї робочої групи.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України.