Це – правоохоронна діяльність, антикорупційна діяльність та громадський порядок, культура, наукова діяльність, духовний та фізичний розвиток тощо.

За її словами, забезпечено проведення 15 аудитів, зокрема в: АРМА, БЕБ, ДСНС, Нацполіція, ДМС, Держприкордонслужба, НАНУ, НАПрНУ Мінкульт, Мінмолодьспорт, Держкіно, Києво-Печерська лавра. 

https://rp.gov.ua/FinControl/FinResolutions/?id=2080

Понад 370 млрд грн склав обсяг охоплених бюджетних коштів та активів.

Аудити засвідчили наявність системних проблем нормативно-правового, організаційно-управлінського та фінансово-господарського характеру, які певною мірою впливали на досягнення мети діяльності цих органів.

На 132 млрд грн виявлено різноманітні невідповідності, відхилення та недоліки в управлінні фінансами та майном.

Найвагомішим результатом цих аудитів для держави та суспільства є їх вплив на системні зміни в управлінні фінансами та майном, переконана Пушко-Цибуляк.

Отож вплив фінансово-господарського характеру (економічний ефект) – 90 млрд грн (майже 70% недоліків та відхилень усунуто в рамках аудитів).

Відшкодовано бюджетні кошти, прийнято та відновлено в обліку активи, розпочато впорядкування обліку державних фінансових інвестицій, а також втраченого майна на тимчасово-окупованих територіях та підтвердження збитків, оформлено майнові права на земельні ділянки, реалізовано важливий для безпеки і оборони держави інвестиційний проєкт та багато іншого.

Важливим є і вплив нормативно-правового характеру.

Прийнято законодавчі та нормативно-правові акти, якими удосконалено системи, порядки і процедури: оновлено 2 закони, прийнято понад 20 актів Уряду, понад 100 нормативних документів міністерств та об’єктів контролю.

Вплив організаційно-управлінського характеру дав такі результати.

Прийнято (оновлено) стратегії та плани діяльності, уніфіковано підходи до організації бухгалтерського обліку та звітності, розширено можливості інформаційних систем, удосконалено функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій тощо.

І вплив на суспільство є дуже важливим.

Адже покращено якість та доступність публічних послуг, посилено матеріально-технічне та фінансове забезпечення правоохоронних та антикорупційних органів, чим підвищено їхню спроможність оперативно реагувати на виклики, які постають перед державою, підвищено їх прозорість та підзвітність.

«Такі результати – це спільна командна робота самовідданих професіоналів-аудиторів, конструктивна взаємодія з профільними комітетами Верховної Ради України, народними депутатами, міністерствами та об’єктами контролю», – зазначає пані Єлизавета.

Наглядним прикладом роботи Рахункової палати України може бути їхній аудит, проведений в АРМА.

За результатами аудиту встановлено, що з часу утворення Агентства (2016 рік) так і не було створено цілісної системи управління активами, як наслідок, протягом 2022 року – І півріччя 2024 року не забезпечено виконання 549 із 684 ухвал суду, активи на суму понад 39,4 млрд грн залишалися неприйнятими в управління, не були використані додаткові фінансові можливості орієнтовно на суму 6 млрд грн.

Результати аудиту було розглянуто на засіданні профільного комітету ВРУ, що стало передумовою прийняття закону про Агентство, яким удосконалено принципи та підходи діяльності щодо управління активами, розпочато його реформування та перезавантаження. На виконання рекомендацій прийнято в управління та відображено в обліку арештовані активи майже на 16 млрд грн. 

https://rp.gov.ua/.../2024/59-1_2024/Zvit_59-1_2024.pdf

Про результативність та значимість цього аудиту відзначено у звіті Європейської комісії за 2025 рік. 

Важливий вплив аудит Рахункової палати мав і на роботу Бюро економічної безпеки.

Аудит засвідчив, що вектор діяльності Бюро був спрямований на припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, які вже скоєні, а не запобігання їх виникненню, що не відповідало задекларованій меті його створення. Мали місце системні проблеми з моменту його створення: забезпечення фінансовими ресурсами лише на 18%, укомплектованість штату на 40%, створення та функціонування лише 9 із 24 територіальних управлінь.

Наразі Урядом, БЕБ та іншими заінтересованими органами вживаються комплексні заходи для покращення діяльності Бюро в межах  наданих рекомендацій 

https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/ 2025/22-1_2025/Zvit_22-1_2025.pdf

Така картина після перевірки ДСНС.

Аудит засвідчив, що сили цивільного захисту системи ДСНС забезпечували виконання функцій щодо організації заходів з евакуації населення, гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виконання піротехнічних робіт в умовах ліквідації наслідків збройної агресії проти України. При цьому, рівень забезпечення технікою новостворених підрозділів становив лише 65-82 %, термін експлуатації 71% техніки перевищує нормативні строки. Виявлено проблемні питання в управлінні фінансовими ресурсами на понад 22 млрд грн. Аудит підкреслив критичне значення цієї діяльності для безпеки і збереження життя громадян в умовах сьогодення та необхідності забезпечення належних виплат родинам загиблих рятувальників. 

https://rp.gov.ua/.../2024/55-3_2024/Zvit_55-3_2024.pdf

Такі результати аудиту у Держприкордонслужбі.

Проведеним аудитом було встановлено окремі недоліки реалізації державних інвестиційних проектів за рахунок кредитних коштів на умовах пов’язаної допомоги, зокрема в частині здійснення процедур закупівель, укладання контрактів, попередньої оплати. На виконання рекомендацій, наданих Рахунковою палатою, та прийнятих об’єктом контролю і Мінфіном управлінських рішень забезпечено реалізацію та закупівлю безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону в рамках кредитного договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща на суму 7 млн € (316 млн грн). 

https://rp.gov.ua/.../2024/37-1_2024/Zvit_37-1_2024.pdf

Аудитом у Мінкультури встановлено, що неналежне виконання міністерством покладених завдань мало ознаки негативного впливу на суспільні процеси у сфері культури та інформаційної політики і поглиблювало ризики щодо національної безпеки, збереження національної ідентичності, а також послаблювало можливості держави щодо протидії гуманітарній агресії та консолідації української нації. Також встановлено окремі недоліки фінансово-господарського характеру. За результатами аудиту оновлено стратегію Мінкультури з урахуванням положень Закону України «Про культуру», що також стало частиною виконання міжнародних зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС та Ukraine Facility Plan. Також упорядковано облік та звітність об’єктів державної власності на суму 10 млрд грн. 

https://rp.gov.ua/.../2024/49-3_2024/Zvit_49-3_2024.pdf

Перевірено також низку інших державних структур. 

На подальшому контролі залишається питання повного виконання рекомендацій Рахункової палати, що потребує продуктивної взаємодії з профільними Комітетами Верховної Ради України, Урядом та об’єктами контролю.

Важливою є і співпраця Рахункової палати України з INTOSAI, EUROSAI та ВОА інших країн.

Забезпечено представлення Рахункової палати у Робочій групі INTOSAI з боротьби з корупцією та відмиванням коштів (Working group on fighting against corruption and money laundering – WGFACML), членом якої є Рахункова палата, що сприяє обміну досвідом, методологічними підходами при проведені аудитів у антикорупційній сфері.

Взяли участь в засіданні Контактного комітету ВОА країн-членів Євросоюзу, присвяченому питанням міграційної політики та обміну досвідом аудиту в цій сфері, що стало корисним при здійсненні аудиту ДМС.

Запроваджено досвід Національного аудиторського офісу Великої Британії (НАО) щодо оперативних (тематичних «фокус-аудитів»), що є корисним при необхідності проведення в стислі терміни аудитів за вузькими темами (проблемних питань).

Представлено досвід Рахункової палати з формування та розвитку системи управління якістю аудиту та забезпечення відповідності міжнародним стандартам під час Конференції з питань управління якістю аудиту, організованого за підтримки програми SIGMA в межах діяльності Мережі вищих органів аудиту країн-кандидатів і потенційних кандидатів на членство в Європейському Союзі.

Контроль якості – запорука ефективності.

Започатковано процедури та проведено перевірки якості завершених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) COLD review, що сприяло вдосконаленню контролю якості в Рахунковій палаті та методологій проведення аудиту відповідності та аудиту діяльності: 

https://rp.gov.ua/News/?id=2200

Започатковано формування функціонування системи управління якістю в Рахунковій палаті, результати та напрямки подальшого вдосконалення відображено у звіті, затвердженому рішенням Рахункової палати від 25.12.2024 № 59-2.

Крім того, упродовж 2024-2025 років взято участь у роботі профільних комітетів Верховної Ради України та у засіданнях Тимчасових слідчих комісій ВРУ.

Які плани на 2026 рік?

- фінансові аудити НАЗК, НАБУ, Держкомтелерадіомовлення;

- аудит відповідності на тему «Виконання завдань Експертною службою МВС»; 

- аудит відповідності використання коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій;

- аудит відповідності на тему «Забезпечення осіб з інвалідністю внаслідок війни протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями»;

- аудит відповідності забезпечення функціонування Українського культурного фонду та здійснення ним заходів з підтримки проєктів.

«Принагідно, висловлюю вдячність колективу Рахункової палати, народним депутатам та міжнародним експертам за співпрацю і взаємодію.

Бюджетні кошти – це кошти платників податків, міжнародних партнерів, тому наш обов’язок забезпечити їх прозорість та підзвітність.

Впевнена, що результати аудитів сприятимуть ефективному управлінню публічними фінансами та майном!», – каже Пушко-Цибуляк.

Пресслужба Рахункової палати України.