Хамса пішла, а збувати нікуди, скаржаться нині керченські рибалки, які понад місяць чекали початку хамсової путини. Вона триває три-чотири місяці, рік на рік, як кажуть, не припадає. Але ці лічені місяці дають змогу прожити рибалкам решту року більш-менш спокійно, реалізуючи пійману рибу.
Нинішнього року в керченських рибалок дві біди: путина почалася пізніше, хамса масово не йде до кримських берегів, а крім того, український ринок виявився для рибалок закритим, а російський, який, здавалося б, і ближче, якихось 10 кілометрів через протоку, купувати хамсу не хоче.
Рибалки й керівники рибколгоспів шоковані. Що робити з рибою і як прогодувати свої сім’ї? Буквально за два останні тижні листопада минулого року було виловлено майже півтонни знаменитої керченської хамси, хоча це майже вдесятеро менше, ніж 2013-го. А станом на середину січня цього року трохи більше 170 тонн.
Промислом хамси в Керчі займаються чотири підприємства: Керченський рибокомбінат, підприємство «Біла Русь», рибколгосп ім. 1 Травня й рибопромисловий комбінат. А це сотні людей.
Заступник голови рибальського колгоспу ім. 1 Травня Володимир Іванов розповідає: росіяни нічого не знають про хамсу й попиту на неї майже немає. Найімовірніше, рибалкам потрібні нові засоби для залучення покупця.
«Потрібно відмовлятися від прямого соління, яке ми використовуємо: беремо сирець, пропускаємо через ванни й намагаємося протягом цієї путини працювати з нею. Якось потрібно збільшити час її реалізації — заморожувати й потім поступово протягом року продавати. Також варто змінити схему продажів, розробляти нову», — розповів він в ефірі місцевої радіостанції «Керч. ФМ».
Керівники рибколгоспів заявляють, що часу для оформлення дозвільної документації російського зразка для замовлення нового пакування й переходу до нових санітарних стандартів в умовах початку путини немає.
Керченці вважають, що вони перебувають у нерівних умовах з російськими риболовецькими компаніями.
У результаті керченські рибалки опинилися у вкрай складних умовах. Нині вони збувають свою продукцію переважно в Криму й Керчі, але обсяги збуту недостатні.
Рибколгоспи стали рідше відправляти свої судна в море. Доки сейнери й траулери стоять біля причалу, підприємства намагаються збути хамсу, однак темпи продажів низькі — на відміну від аналогічного періоду минулих років нинішня реалізація впала майже у 100 разів. Якщо торік продавали 150—300 тонн на добу, то нині — 3—5 тонн. Рибалки вже не так думають про прибуток, як про те, як утриматися на плаву.
Та й ціни вражали навіть місцевих жителів. Так, у листопаді було зафіксовано абсолютний рекорд. У Керчі кілограм хамси коштував 200 рублів (це майже 60 гривень), такого не пам’ятають навіть старожили, оскільки максимальна ціна не піднімалася вище 10—12 гривень за кілограм цієї смачної рибки. Через дешевину вона дуже популярна у сімей з достатком нижче середнього, тому що смакує з вареною чи смаженою картоплею. Адже про покупку м’яса нині в Криму багато хто навіть не мріє.
Нині ціна на хамсу дещо впала й становить у перерахунку з рублів близько 15—17 гривень, але не виключено, що вона знову зростатиме, оскільки рибалки в море зайвий раз намагаються не виходити через відсутність збуту.
Рибалки виловлюють і азовський бичок, але його обсяги не такі значні, як під час путини хамси. Почався вилов і чорноморської ставридки, дуже смачної промислової риби. Але доля з її реалізацією також невідома.
Тому поки що весь промисел популярної колись хамси в Азовському морі й Керченській протоці стоїть на приколі.
Крим.
Крим. Продаж хамси.
Фото автора.
