Наукові співробітники Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» паспортизують пам’ятки старовини. Досі зі 170 об’єктів обліково-пам’ятко-охоронну документацію мали всього 48. За наявності таких паспортів державні кошти на реставрацію мали б витрачати значно раціональніше. А їх катастрофічно бракує. Лише в заповідному Кам’янці за останні роки зазнали несподіваної руйнації дві цінні вежі. До 1 травня цього року уряд мав віднайти кошти на реставрацію Нової Західної, що обвалилася торік у серпні. Кошти в місто ще не надійшли. Охоронці пам’яток «виписують паспорти» й нововиявленим об’єктам на території всієї Хмельниччини. Серед останніх — садиба Патона в Хребтіїві Новоушицького району, палац магнатів Пшездецьких у Чорному острові, «Пушкінський дім» у Кам’янці-Подільському. У минулому гроші на побудову та ремонти будівель, які нині є пам’ятками, давали, зокрема, й приватні особи. Наприклад, зображення мармурового дуба на Папській вежі свідчить, що на її зведення виділив кошти сам Папа Римський Юлій ІІ.
Вибір редактора
Популярне за тиждень
-
1День прикордонника України 490
-
2Одеська область рухається до сталого розвитку разом із французькими партнерами 430
-
3З переліку культурної спадщини Чернігівщини виключено 144 об’єкти 105
-
4У 2025 році збережено розмір грошової виплати ветеранам війни до Дня Незалежності України 95
-
5Національне свято Республіки Польща — День конституції 46