Після останнього засідання уряду в суспільстві тільки й розмов про тарифи на житлово-комунальні послуги. Цього разу на «піку обговорення» — плата за утримання будинків та прибудинкових територій. Щоправда, нічого нового з уст комунальників, влади чи споживачів не лунає. Перші традиційно наполягають на необхідності підвищити тарифи. Ті, мовляв, роками не покривають собівартості. Споживачі ж обурюються: буцімто, і так щомісяця сплачують чималі суми. І в тому, що жеківці їх «відробляють», дуже сумніваються. Влада, у свою чергу, обмежується стандартними фразами-лозунгами: маніпулювати із тарифами не дозволимо, якщо такі випадки знайдемо — винних покараємо. І що ближче до виборів, то більше зростає рішучість чиновників. У народі навіть прислів’я з’явилося: влада взялася за ЖКГ — значить, на носі вибори. Та жарти жартами, але все ж цікаво: на чиєму боці правда, і головне — в якій пропорції у тарифному питанні «замішано» економіку і політику.

На жаль, дати відповіді на ці питання непросто. Процес тарифоутворення у нашій країні настільки «прозорий», що його взагалі не видно. Принаймні нам, споживачам. Свого часу я намагалася дізнатись, як було сформовано тариф на утримання мого будинку. Відповіли мені у стилі Остапа Бендера: може, вам ще й ключ дати від квартири, де гроші лежать?.. Після цього, зізнаюся, капітулювала.

Тоді думала, що без проблем на ці питання відповідь дадуть експерти. Та, як з’ясувалося, і багатьом із них таке не під силу. Це питання настільки ж глибоке, наскільки і темне.

— Кожне місто формує тарифи на підставі інформації, наданої із тамтешніх ЖЕКів, — пояснює Олексій Кучеренко, міністр ЖКГ (2007—2010 рр.), голова правління ВГО «Спілка власників житла України». — І всі ці дані потрібно дуже ретельно перевіряти. Бо ЖЕКи подекуди справді «напихають» у свої тарифи все, що можливо. Але, згідно із законом про комунальні послуги, кожен будинок повинен мати свій тариф на обслуговування. В нас налічується 230 тисяч будинків. Отже, ми повинні мати 230 тисяч тарифів. Для їх перевірки потрібна ціла армія ревізорів.

Експерт переконує: просто віддавши команду «Перевірити. Знайти. Покарати», питання тарифоутворення не вирішити. «На жаль, змушений констатувати, що зараз довкола цієї проблеми більше заяв, галасу та політики, ніж ефективної копіткої роботи», — резюмував О. Кучеренко.

Тим часом категорично «за» підвищення тарифів — комунальники. 

Протягом останніх п’яти років середній тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкової території середню собівартість цих робіт не відшкодовує. 

Ще один аргумент на користь зростання тарифів: підвищення розміру мінімальної заробітної плати. «Найбільш затратні складові квартплати, а це прибирання сходових клітин, прибирання території, витрати на обслуговування внутрішньобудинкових систем та на поточний ремонт будинку, мають у своєму складі частку зарплати працівників — конкретних живих людей. При цьому тільки протягом минулого року мінімальна зарплата підвищувалася чотири рази», — розповів профільний міністр. Маємо пропорцію: зростає зарплата співробітників ЖЕКу — зростають тарифи.

Нагадаємо, знову заговорити про тарифи на послуги ЖКГ владу змусили регіони. З початку року в кількох містах було ініційовано підвищення плати на утримання будинків. Це традиційно спричинило хвилю обурення у населення. Прем’єр-міністр доручив розібратися з цим.

Регіони на слова перших осіб держави відреагували оперативно: хто призупинив свої рішення про підвищення тарифів, а хто з переляку взагалі їх скасував. Так, задній хід дав Херсонський міськвиконком. Як повідомляє наш власний кореспондент Сергій Яновський, новий тариф, згідно з яким квартплата для мешканців обласного центру з січня цього року мала зрости у 1,4 разу, не протримався й місяць. Відмінили його начебто «у зв’язку з важкою соціально-економічною ситуацією». Городяни таку «поступку» муніципальної влади пояснюють не співчуттям чиновників до масового збідніння своїх земляків, а сумнівами в економічній доцільності та обґрунтованості підвищення квартплати у Херсоні.

Так само вирішили зачекати із підвищенням плати за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і в Чернігові. Щоправда, як повідомляє наш власкор Сергій Павленко, тамтешні чиновники від своїх слів не відступаються. Міський голова Олександр Соколов вважає, що нові розрахунки об’єктивні.

Та проблема в тому, що, як запевняють експерти, нашим житлово-експлуатаційним організаціям обґрунтувати тариф — не така й важка справа. Свідчення тому, зокрема, і результати перевірок столичної прокуратури. Коли з’ясувалося, що підприємливі керівники деяких ЖЕКів збільшували на папері кількість працюючих осіб, які обслуговують будинок. І яким, звісно ж, начебто потрібно було платити зарплату. Дехто завищував кількість сходових клітин, які потім дуже якісно обслуговував. І це тільки ті випадки, про які стало відомо. Скільки ще подібних «інгредієнтів» намішано у тарифи, можна лише здогадуватися.

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Сьогодні в Харкові думатимуть про тарифи

Харківський міський голова та глава облдержадміністрації пропонують уряду реалізувати в Харкові пілотний проект з модернізації ЖКГ

Уряд вважає необґрунтованим підвищення квартплати в Харкові, але місцева влада запевняє, що тарифи підняли законно. Так це чи ні, залишаться тарифи на рівні попереднього року чи зростуть з урахуванням підвищення цін на їхні складові -- стане відомо вже сьогодні. 

-- Тарифи не змінювалися останні три роки, -- каже заступник міського голови Світлана Горбунова-Рубан. -- У цих тарифах 90--95 відсотків -- це заробітна плата людей, які надають цю послугу. За цей час щокварталу підвищувалася мінімальна заробітна плата, зросла середня заробітна плата. Часом з'являється таке відчуття, що в нас комунальні служби -- це прибульці, а всі інші -- це люди, жителі територіальної громади. Ми зобов'язані були із соціальної точки зору підвищити ці тарифи, бо в них закладена заробітна плата наших харків'ян.

Але на недавньому засіданні Кабміну Прем'єр-міністр доручив розібратися з необґрунтованим підвищенням тарифів на ЖКГ у деяких регіонах. Фахівці профільного відомства виявили такі в трьох регіонах -- Полтаві, Херсоні та Харкові.

Водночас глава Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін і харківський міський голова Геннадій Кернес пропонують уряду реалізувати в Харкові пілотний проект з модернізації житлово-комунального господарства.

-- Ми зустрілися із Прем'єр-міністром Миколою Азаровим, обговорювали перспективи розвитку ЖКГ у нашому місті, розповіли, що з багатьох напрямів нам удалося зробити те, до чого ще не підійшли в інших обласних центрах. Було ухвалено рішення, яке, я абсолютно впевнений, переросте в постанову Кабінету Міністрів про реалізацію в Харкові пілотного проекту з модернізації ЖКГ", -- повідомив М. Добкін.

За його словами,  цьому питанню частково буде присвячена виїзна нарада на тему розвитку ЖКГ, що відбудеться в Харкові  27 січня  за участю міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Анатолія Близнюка, а також керівників облдержадміністрацій, голів обласних рад і міських голів міст Харківської, Сумської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської та Луганської областей. Ще одним питанням наради, за словами М. Добкіна, стане обговорення проекту закону про об'єднання територіальних громад. "У нас є низка цікавих ідей. Те, про що ми вчора змогли домовитись із прем'єром (поки що в усній формі), надасть більші можливості нашому ЖКГ, де вже й так досягнуто гарних результатів. Дуже хотілося б, щоб  уряд підтримав нас, ми досягли позитивного ефекту, і досвід Харкова був розповсюджений на всю країну", -- зазначив М. Добкін.

Микола КОСИЙ.

Харків.