Вісім діточок: двох синів і шість дочок — подарувала доля Крушельницьким. Звісно, найвідоміша — Соломія, але не менш талановитою була й Ганна.
 
Ганна Амвросіївна Крушельницька народилася 18 серпня 1887 у с. Біла (тепер передмістя Тернополя). Молодша за Соломію на 15 років, Нуся (так по-домашньому називали Ганну) мала сопрано красивого «віолончельного» тембру та чудову вокальну школу. За порадою старшої сестри вона закінчила Вищий музичний інститут у Львові (клас Софії Козловської) та Міланську консерваторію (клас професора Данте Ларі).
У 1904 році Ганна співала в опері «Чорноморці» Миколи Лисенка. Рецензент писав: «Ясним променем побіч того був спів Нусі Крушельницької. Голосовий матеріал у цієї молоденької співачки пишний, пребагатий... Голос її нагадує вірно голос сестри Соломії...» У 1907—1914 роках виступала на оперних сценах Варшави, Львова, Мілана, Венеції, Рима... На італійській сцені дебютувала 1912 року в опері «Кармен» у театрі «Лірико» у Мілані. В її репертуарі було вісім опер. Знаменита італійська фірма «Фонотипія» зробила запис низки арій з класичних опер західноєвропейських композиторів у виконанні       Г. Крушельницької.
На жаль, Нуся «не змогла на всю ширину розкрити своїх крил». У часи Першої світової війни єдиним працюючим театром в Італії був театр у Римі, до якого з’їхалася ціла армія безробітних співаків. Ганна Крушельницька, згідно з чергою, лише раз на місяць могла виходити на сцену. Щоб перебути час розрухи, співачка переїхала у провінційне містечко Віареджо до сестри Соломії. Мером міста був чоловік Крушельницької-старшої.
Не маючи повноцінного завантаження улюбленою роботою, дівчина записалася на курси модних тоді танців, закохалася в свого вчителя, мріяла про дитину від обранця. Дізнавшись, що сестра заради чоловіка ладна покинути навчання і оперну сцену, Соломія з’ясувала усе про її коханого. Виявила, що вчитель танців одружений і має дітей, і розповіла про це Ганні... Це призвело до нервово-психічного захворювання.
Після лікування у найдорожчих професіоналів Ганна трохи відійшла, але почала багато курити. 1921 року повернулася до Львова. Кілька років викладала у Музичному інституті імені Миколи Лисенка, брала участь у концертах. Згодом відійшла від активного музичного і світського життя. У 1928 році Ганна Крушельницька залишила сцену.
Хвороба прогресувала. Коли сестра втратила розум, Соломія у всьому звинувачувала себе. І, відчуваючи свою провину, по смерті чоловіка доживала вік із божевільною сестрою. Страждаючи від раку горла, перемагаючи біль, Соломія не кричала, щоб не спровокувати нападів у Ганни. Так і померла сильна 80-річна жінка, кусаючи кулак, щоб тільки не кричати й не налякати сестру.
До своєї смерті у травні 1965-го Ганна Крушельницька була під опікою лікаря-психіатра Катерини Гаврилової. Похована на Личаківському цвинтарі.
Запоріжжя.