Планета Нібіру

Іван БЛИЗНЮК.

12 жовтня 2011 1306

Чим ближче новий 2012 рік, тим голосніші дебати про загадкову десяту планету Сонячної системи з дивною назвою Нібіру (Nіbіru). Нібито це «світило» невблаганно мчить із глибин Космосу назустріч планеті Земля. Перша інформація про це «побачення», мовляв, є у давньому календарі майя і нічого доброго, природно, землянам ця зустріч не обіцяє...

Велетенська цивілізація, що подорожує в Космосі

Доти, доки цю таємничу Нібіру неможливо буде помацати руками, її походження буде для нас загадкою. Поки що вчений світ висуває тільки версії, причому одна здається абсурдніша за іншу. За однією з версій, Нібіру це — зовсім не планета, а керований гуманоїдами величезних розмірів літальний апарат, що періодично перетинає наш Всесвіт. До того ж рухається цей корабель-планета не орбітою, а вельми регулярним маршрутом. Період зустрічей із Землею — 3600 років. Усередині цього НЛО живуть нібірійці. Й саме вони вже кілька разів знищували безнадійно агресивні цивілізації на Землі за минулі кілька мільйонів років. І щоразу неземний розум дає землянам новий шанс розпочати нову історію за ще сприятливіших умов.

Друга версія заснована на шумерській міфології, згідно з якою планета Нібіру також населена розумними істотами — аннунаками чи ніфелімами. Аннунаки були довгожителями, тривалість життя яких становила приблизно 350 тисяч земних років. Шумерські літописи свідчать, що аннунаки прибули на нашу планету близько 445 тисяч років тому — по золото. Кожні 3600 років, під час наближення Нібіру до нашої планети, аннунаки відправляли добуте золото. Розробка родовищ проводилася ними досить довго: 100—150 тисяч років. Після чого, як оповідають шумерські літописи, відбулося повстання аннунаків на Землі. І тоді було ухвалено рішення створити «робочу силу» для шахтного видобування золота. Саме так давні літописи пояснюють створення людини з використанням генів земної мавпи й... ДНК аннунаків. Серед малюнків на шумерських глиняних табличках весь процес відображено у вигляді двох сплетених між собою змій. Цей символ точнісінько нагадує ДНК людини...

«Теорія імовірності» від NASA

Відкриття нових планет за останні двісті років відбувалося частіше завдяки математичним розрахункам, ніж створенню могутніх довершених телескопів. Так, наприклад, існування Нептуна було спочатку встановлено завдяки розрахункам аномалій у траєкторії руху Урана. Подібним чином був виявлений Плутон. Учені прорахували, що на рух деяких планет впливає якась невідома гравітаційна сила. Звідси й з’явилася версія існування ще однієї, досі не виявленої, планети — десятої в Сонячній системі.

У 1978 році, після десятилітнього застою, теорія планети Х зробила гігантський стрибок уперед. Два астрономи — Роберт Харрингтон і Том Ван Фландерн — за допомогою математичних моделей показали, що планета Х виштовхнула Плутон і Харон з їхньої звичайної траєкторії. Вони припустили, що це — заслуга іншої планети, яка утричі-четверо за розмірами більше Землі. А в 1982 році NASA офіційно визнала можливість існування планети X, заявивши, що далеко за головними планетами дійсно є якесь таємниче небесне тіло.

Роком пізніше запущений ІRAS (інфрачервоний астрономічний супутник) засік у глибинах космічного простору якийсь таємничий великий об’єкт. Газета «Вашингтон пост» опублікувала інтерв’ю з головним дослідником ІRAS з Лабораторії ракетних і реактивних двигунів (Каліфорнія), де йшлося: «Небесне тіло, можливо, таке велике, як велетенська планета Юпітер, і, можливо, що перебуває настільки близько до Землі, що воно є частиною нашої Сонячної системи, було виявлено за допомогою телескопа, який обертається в напрямі сузір’я Оріон... Єдине, що я можу вам сказати, — заявив з цього приводу головний дослідник ІRAS Джеррі Нойгебауер, — це те, що ми не знаємо, що це таке...».

Апокаліпсис по-нібірійськи

Уперше Нібіру неозброєним поглядом була можливість побачити 15 травня 2009-го. Слабкий червонуватий об’єкт спочатку можна було побачити, тільки перебуваючи в Південній півкулі Землі. Із травня 2011 Нібіру видно практично з будь-якої точки земної кулі. А 21 грудня 2012 вона пройде через екліптику планети у вигляді яскравої червоної зірки й матиме такий вигляд, як друге за розміром сонце.

2012 рік багато езотеричних джерел називають доленосним. Так, відповідно до літочислення майя, у 2012-му настане кінець Ери Риб, що тривала більше п’яти тисяч років, і почнеться Ера Водолія. Древній календар майя, унікальний і незвичайно точний, ділить все існування Всесвіту на кілька циклів. Відповідно до його літочислення 21 грудня 2012 року відбудеться закінчення одного циклу й початок нового.

Це пророкування древніх майя дивним чином перегукується із пророкуваннями древніх шумерів, тубільного племені Нової Зеландії маорі, індіанців хопі й багатьма іншими не пов’язаними між собою джерелами. Так, календар індіанців черокі закінчується в 2012 році. Індіанці зулу вірили, що в 2012 році світ «перевернеться з голови на ноги». У ХХІ столітті в індусів закінчується століття, за яким піде відновлення часу. Інки назвали 2012 рік датою «зустрічі із самим собою», ацтеки — Шостим Сонцем. А календар майя і єгипетський календар закінчуються саме 2012 роком 21 грудня.

Однак кінець світу не настане одномоментно, як люблять зображувати голлівудські сценаристи. Спочатку по Землі прокотиться серія землетрусів, на Блакитній планеті встановиться погана погода. Ситуація погіршиться 14 лютого 2013-го, коли Земля проходитиме між Нібіру й Сонцем. Полюси змістяться, нахил планети зміниться. Найсильніші землетруси і наймогутніші цунамі прокотяться по всьому світу! А тероризувати землян Нібіру припинить 1 липня 2014 року, коли вона почне рухатися геть із нашої частини галактики.

Деякі джерела національної військової розвідки США припускають, що 2/3 населення планети загине під час зміни полюсів. Ще 2/3 з тих, хто виживе, на початку чекає голод і смерть протягом шести місяців! І про це знають керівники найвпливовіших країн. І тільки тому, що врятувати все людство просто несила, населення планети вирішено не лякати можливим апокаліпсисом.