Зона АТО. Донецька область …Літнє сонце сходить о четвертій. На передовій не чутно крику півнів, передвіщають появу на горизонті криваво-червоної кулі у селі Золотому черги таких само яскраво-червоних трасерів з того боку. Передова – це не абстрактне поняття, це перша лінія оборони з окопами, бліндажами, згорілим танком, біля якого бійці встановили пам,ятний хрест. Далі – нейтральна смуга – луг з різнотрав,я. На ньому переливаються у росянистому вранішньому блиску чудесні квіти. Корів селяни там уже не пасуть. Вночі там ходять диверсійно-розвідувальні групи противника й наші бійці не стуляючи очей спостерігають у тепловізорі чорно-біле видиво лугу, чи не проскочать там білі рухомі фігури – «чужі». Сьогодні серед інших бійців 1 батальйону 54 бригади несуть тут службу двоє друзів - сержант Дід, віку 50 років та сержант Пастух, віку 41 рік. Обоє мобілізовані у серпні минулого року, із січня 2015 – на війні. Розвиднілось… По небу повзе червоне колесо… Хлопці п,ють каву. Фронтова кава на передовій – особлива. Її заварюють у закіпченій металевій кружці, крупно змелені зерна заповнюють майже третину «філіжанки», кава гірка й міцна і замість цукру – вприкуску цигарка з теж міцним тютюном. У цьому процесі відчувається вселенська довершеність. Ще одна ніч війни минула, всі живі й здорові.