Окремим блоком переговорів стала співпраця у сфері ядерних досліджень. Аргонська національна лабораторія є світовим лідером у галузі передових ядерних технологій, зокрема у проєктуванні малих модульних реакторів нового покоління. Учасники зустрічі обговорили умови залучення українських учених у спільні проєкти, доступ до унікального дослідницького обладнання та організацію стажувань для українських студентів, аспірантів та дослідників.
Особливий акцент зробили на оновленні програм для інженерів-енергетиків, які працюють із АЕС, адже найближчими роками Україна оновлюватиме обладнання на станціях і розвиватиме атомну генерацію як ключовий елемент нової економіки. Уряд США уже передав три сучасні навчальні симулятори, що моделюють роботу обладнання АЕС. Симулятори встановлено у трьох українських університетах – у Київській, Львівській та Одеській політехніках.
Важливим результатом переговорів стало узгодження кроків для підготовки меморандуму про співпрацю з Аргонською національною лабораторією. Документ визначить рамки спільних програм – від досліджень у сфері енергетики до розроблення сучасних освітніх курсів для українських університетів.
«Разом із партнерами і друзями України ми будуємо системну міжнародну співпрацю, яка має кілька рівнів: стратегічні домовленості в межах Коаліції, інституційна підтримка через фонди і конкретні наукові програми з такими партнерами, як Аргонська національна лабораторія. Усе це елементи однієї цілісної картини. Наша мета полягає у тому, щоб залучити українських дослідників до найсучасніших світових проєктів, а студенти та аспіранти могли здобували освіту, яка відповідає стандартам провідних університетів світу», – зазначив Денис Курбатов.
Також нагадаємо, що торік у США був створений перший недержавний Фонд підтримки науки та інновацій для України, започаткований Національною академією наук США. Денис Курбатов входить до складу Правління цього фонду, що дає змогу безпосередньо представляти українські інтереси у спільній роботі. Від початку повномасштабної війни американські наукові організації надавали українським дослідникам гранти, можливості академічної мобільності та доступ до світових ресурсів. Сьогодні ця підтримка набуває інституційної форми – фонд дає змогу координувати міжнародні програми та спрямовувати допомогу на відновлення та розвиток дослідницької інфраструктури.
Загалом цей візит став продовженням міжнародної роботи України, розпочатої у липні на Ukraine Recovery Conference в Римі, де було створено Міжнародну коаліцію з підтримки науки, досліджень та інновацій для України. Тоді понад 15 країн і організацій, серед яких Європейська комісія та ЮНЕСКО, підписали Римську декларацію, започаткувавши новий формат підтримки української науки. Наступні кроки – якнайширше залучення нових країн і потужних міжнародних організацій, зокрема провідних американських інституцій, до спільних дій у межах Коаліції.
За матеріалами Міністерства освіти і науки України.
Фото: пресслужба Міністерства освіти і науки України.
