Результати представили під час воркшопу з локалізації, який відбувся 3 лютого у Києві. 

В опитуванні взяли участь 19 українських операторів, більшість із яких є комерційними. Загалом фахівці Центру провели більше ніж 20 інтерв'ю, проаналізували понад 500 документів і оцінили 12 сфер діяльності операторів, зокрема управління ризиками, операційні можливості, взаємодія з донорами тощо.

«Саме українські компанії часто першими впроваджують нові підходи й технології в розмінуванні. Дякую партнерам із Женевського центру за допомогу в побудові прямої співпраці між українськими компаніями та міжнародними донорами. Це дає нашим операторам доступ до підтримки й ресурсів, а партнерам – можливість ефективно інвестувати в гуманітарне розмінування», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.

Опитані оператори основними джерелами фінансування назвали власні базові ресурси (9 із 19 операторів), оплату послуг із розмінування територій (7 із 19 операторів) та підтримку з боку донорів (5 із 19 операторів). Ще менше вказали такі джерела, як фінансова допомога від пов'язаних сторін (4 оператори) та кредитні кошти (3 оператори).

За результатами опитування більшість операторів серед потреб в обладнанні вказала машини розмінування (12 операторів), транспортні засоби (9 операторів), широкоформатні металошукачі (6 операторів) та БПЛА мультироторного типу (6 операторів).

Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування за підсумками проведеного опитування запланував на поточний рік щонайменше дві сесії спеціалізованого навчання для операторів протимінної діяльності. Вже у травні планується провести тренінг з управління грантами для ПМД, а у червні – навчання з операційних процесів.Точні дати і детальнішу програму оголосять пізніше.

За матеріалами Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.