Аналіз статистики працевлаштованих показує, що щороку цей показник зростає з 2023-го. Ринок праці України стає все більш інклюзивним та схожим на системи суспільних відносин держав з високим рівнем економічного розвитку.

Державна служба зайнятості розповідає про процес пристосування до роботи людей з інвалідністю на основі розробок JAN, найвище оціненої групи послуг у цій сфері.

Загалом процес пристосування до роботи складається з п’яти кроків. 

Перший із яких – визначення ситуації, тобто розуміння роботодавцем, що без зміни робочого середовища, його працівник матиме труднощі з виконанням поставлених для нього завдань. На цьому етапі важливо визначити, які саме особливості здоров’я працівника створюють перешкоди для ефективного досягнення цілей. Потрібно вивчити, як дана ситуація впливає на рівність можливостей такого фахівця в порівнянні з іншими співробітниками. 

Також обов’язково потрібно розуміти, чи стан найманого працівника є прогресуючим, стабільним або непередбачуваним. Адже це потрібно для прийняття подальших довгострокових рішень.

Наступний крок – визначити перелік документів, необхідних для оцінки потреб працівника та ухвалення рішень щодо адаптації робочого місця й організації трудового процесу загалом. Завершальний етап аналізу – чітко окреслити, які саме робочі завдання, умови середовища або внутрішні правила створюють перешкоди для ефективного виконання роботи.

Наступний етап – проведення оцінки потреб. На цьому етапі визначаються з тим, яким чином можна модифікувати роботу, щоб вона стала максимально доступною для працівника з особливими потребами. В цей час важливо усвідомити чи потрібно загалом змінювати систему правил підприємства. Можливо, слід модифікувати робоче приміщення, а може працівнику потрібна зміна графіку роботи або допоміжна техніка для виконання робочих функцій. На цьому етапі роботодавцю може знадобитися допомога з надання кваліфікованого перекладача, послуги із перекладу шрифту Брайля або із відеозйомки для створення навчальних фільмів, проведення ергономічної оцінки чи стану виробничої гігієни.

Далі необхідно вивчити альтернативні варіантів працевлаштування. Іноді, погіршення здоров’я працівника робить неможливою адаптацію робочого місця. В такому випадку варто розглянути можливість переведення такого фахівця на іншу посаду. Для цього потрібно з’ясувати чи можливе таке переведення загалом, чи володіє фахівець необхідною кваліфікацією, чи є вакантні посади за таким напрямком. Надзвичайно важливим є з’ясувати, чи матиме працівник у випадку переведення, рівну можливість взаємодіяти з колегами та здатність до просування на новій посаді, як і інші співробітники.

Четвертим кроком буде – повторне визначення ситуації. Цей пункт важливий для того, щоб переконатися в правильності прийнятого рішення. Адже іноді максимально оптимальний варіант міг бути просто непоміченим. Додаткове обстеження дозволить ширше розглянути потенційні варіанти для працівника.  

Останній крок – контроль за пристосуванням. На даному етапі важливим є призначити працівника, відповідальним за виявлення будь-яких проблем у процесі адаптації людини з інвалідністю до нових умов роботи. Якщо його діяльність було модифіковано, обов’язково потрібно дослідити рівень покращення. Вивчити чи здатний працівник ефективно виконувати свої основні функції та оцінити якість втіленої інновації.

Варто зазначити, що Служба зайнятості проводила останнє опитування роботодавців у кінці минулого року. Воно показало, що українські компанії готові брати на роботу людей з інвалідністю, про це заявили 88% із числа респондентів. Це доводить, що робочі відносини в нашій країні починають відповідати вимогам економічно розвинених країн. А Державна служба зайнятості допомагатиме оздоровленню цього процесу, пропонуючи навчання для працівників з інвалідністю, компенсацію роботодавцю 50% фактичних витрат на оплату праці та виплати за облаштування для них зручних робочих місць. 

Роботодавці можуть отримати компенсацію, за облаштування робочих місць для працівників – ветеранів з інвалідністю, які після служби повернулися на своє місце роботи. Крім того, компенсація передбачена і для ФОП та самозайнятих людей з інвалідністю І та ІІ групи, зокрема ветеранів за облаштування власного робочого місця.

За матеріалами Державної служби зайнятості.