Усі сільські ради Млинівського району газифіковано. Відтак «левова частка» об’єктів опалюється природним газом, вартість якого постійно зростає. Отож, за словами голови Млинівської райдержадміністрації Ганни Худик, не залишається нічого іншого, як або вдосконалювати діючі системи, або шукати альтернативні види палива. Скажімо, Млинівська дитяча музична школа, де звели автономну газову котельню, всі лампочки замінили на енергозберігаючі, щороку економить понад 50 тисяч гривень бюджетних коштів.

— Виразним прикладом економії бюджетних коштів завдяки використанню альтернативного виду палива — соломи — стало встановлення теплогенератора, виготовленого за датською технологією, в місті Кузнецовську, в Уїздецькій школі, — продовжує Ганна Худик. — Від спалення соломи обігрівається шкільне приміщення площею понад дві тисячі квадратних метрів. Адже кузнецовські теплогенератори максимально раціональні у тепловіддачі. Принцип їхньої дії такий, що завантажена в топку солома не згоряє миттєво, а за регульованої подачі повітря тліє. Додатково також згоряють гази, що виділяються. Відповідно нагрівається акумулятивний бак, в якому міститься 30 тонн води, і за допомогою насосів ця вода «проганяється» через опалювальну систему.
Отож, запустивши в дію цей теплогенератор, в Уїздцях переконалися, що за досягнення температури води «на виході» 80 градусів у десятиградусний мороз для того, щоб у приміщенні школи була літня теплінь, необхідно всього-на-всього два рази завантажити топку соломою. Одне завантаження — 350 кілограмів. Відповідно 700—800 кілограмів соломи — і у школі цілодобово вирішено питання температурного режиму. Щоправда, солома при цьому має бути спресована в тюки. А ще однією перевагою теплогенератора стало те, що, крім соломи, в топку можна завантажувати брикет, дрова і навіть опале осіннє листя...
* * *
На прикладі Млинівської ГЕС — однієї із «найстаріших» в Україні (вона працює безперебійно з 1953 року) — переконалися у доцільності малих гідроелектростанцій. Щорічно вона виробляє понад два мільйони кіловатів електроенергії, забезпечуючи нею шістнадцять підприємств. До того ж ця електроенергія дешевша від наявної на енергоринку.
— Нині ми починаємо працювати за новим так званим зеленим тарифом, — зазначає директор ПП «Агропроменерго» Микола Чигринюк, — тобто продаватимемо вироблену електроенергію на ринок за дещо вищими цінами, ніж тепер. Натомість матимемо право грошовий дохід від різниці цін вкладати в реконструкцію гідроелектростанції, і ця програма розрахована на десять років.
 
Рівненська область.