20—22 квітня у Виставковому центрі Торгово-промислової палати України відбулася спеціалізована виставка «Енергоефективність та енергозбереження», в якій взяло участь понад 65 вітчизняних експонентів-підприємств.  

 Кулібіних запрошує ТПП

— Це вже другий масштабний «енергетичний» виставковий захід, який проводить наша організація, — розповідає президент Торгово-промислової палати України Сергій Скрипченко. — Перший відбувся торік і показав високу затребуваність популяризації та впровадження в українську економіку найновіших розробок ефективного використання і збереження енергетичних ресурсів. Нині наша держава потерпає від високої ціни на російський газ та на нафтопродукти. Тому, — підкреслив Сергій Парфенович, — питання стоїть гостро: або ми навчимося, як передові країни, застосовувати сучасні енерго-

ефективні та енергозберігаючі технології й альтернативні джерела енергії, або залишимося на узбіччі світового прогресу. В умовах стрімко зростаючого попиту на енергоресурси й водночас зменшення запасів традиційних видів палива цього допустити ніяк не можна. Палата наполегливо і послідовно працює над тим, щоб через виставки показати пріоритетні напрацювання в цій царині. Ми також докладаємо максимум зусиль, щоб заохотити вітчизняних Кулібіних до розробки нових, ощадних технологій.

— Торгово-промислова палата України, — веде далі Сергій Скрипченко, — готуючись до проведення других «енергооглядин», активно співпрацювала з регіональними торгово-промисловими палатами, з інститутами і науковцями НАНУ, з УСПП, з Асоціацією «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів і виробів» та іншими організаціями. Усе це дало змогу сформувати актуальні тематичні розділи виставки. Зокрема, велику популярність мали стенди, котрі висвітлювали технологічні новинки в альтернативній та нетрадиційній енергетиці, в будівництві та інженерних комунікаціях міського житлово-комунального господарства, у виробництві енергоефективних матеріалів, конструкцій та техніки промислового й цивільного будівництва. Зацікавленість викликали сучасні енергетичні установки, виробництво твердого біопалива та біогазу, альтернативне моторне пальне, енергозберігаючі техніка і технологія, а також екологічна безпека об’єктів.

— У рамках виставки,— продовжує Сергій Парфенович,— ми провели конкурс новітніх енергоефективних та енергозберігаючих технологій і обладнання. На відкритому засіданні двох комітетів — підприємців у сфері енергоефективності та виробників будматеріалів і виробів, які працюють при ТПП України, оголосили 10 переможців і призерів. Пальму першості віддали державному підприємству із Запоріжжя «Івченко-Прогрес», котре представило унікальний газотурбінний двигун, під час використання якого досягається економія паливного газу 1,3 мільярда кубічних метрів щорічно, або 325 мільйонів доларів США за ціною 250 доларів за тисячу кубічних метрів газу! Інші відзначені розробки і проекти також, гадаю, зацікавлять і вітчизняних, і зарубіжних промисловців, фахівців у сфері житлово-комунального господарства. Усі нагороджені отримали дипломи та грошові премії. До речі, витрати на організацію виставки і на премії повністю взяла на себе наша організація. Тішить те, що з кожним роком збільшується кількість учасників конкурсів Торгово-промислової палати України і підвищується рівень їхніх напрацювань та проектів.

Учора — на виставці, сьогодні — у виробництві

Яскравим свідченням того, що виставкові заходи ТПП України крокують у ногу з часом, є співпраця Інституту технічної теплофізики НАНУ — минулорічного переможця згадуваного конкурсу — з обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго».

— Торік, — ділиться керівник наукового закладу академік НАН України Анатолій Долінський, — за розробку пілотного проекту «Модернізація системи теплопостачання Донецької області» рішенням конкурсної комісії на виставці ТПП України «Енергоефективність та енергозбереження» нам було присуджено перше місце. Тепер технологічний парк «Інститут технічної теплофізики» використовується як інструмент реалізації інноваційних проектів регіональних програм модернізації комунальної теплоенергетики.

У березні нинішнього року Комітет підприємців у сфері енергоефективності при Торгово-промисловій палаті України за участі представників ділових кіл, науковців та експертів розглянув і схвалив стратегію теплозабезпечення населених пунктів України, запропоновану академіком Долінським та його науковою групою.

— Сьогоднішній стан комунальної теплоенергетики близький до критичної позначки, — із занепокоєнням каже голова вищеназваного комітету Віктор Цикаленко. — У цій галузі житлово-комунального господарства міцним гордієвим вузлом переплелися техніко-технологічні, економічні та соціальні проблеми. Для теплозабезпечення нині споживається близько 40 відсотків (!) усього обсягу природного газу, який використовується в державі і переважно імпортується з Росії за дедалі вищими цінами. Щоб вирватися із зачарованого кола «газозалежності», нам невідкладно потрібно здійснювати в регіонах енергозберігаючі проекти, з якими вийшов на урядовий рівень академік Долінський. Наш комітет рекомендував Інституту технічної теплофізики спільно з іншими науковими закладами та профільними міністерствами розпочати розробку та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту «Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України», а також проекту «Енергія з біомаси».

— На основі фундаментальних та прикладних досліджень, — доповнює Сергій Скрипченко, — переможець минулорічного конкурсу ТПП України Інститут технічної теплофізики запропонував новітні енерго-

ефективні технології, котрі вже сьогодні впроваджуються у виробництво. Щоб цей процес охопив якнайбільше регіонів і набув стабільної динаміки, Торгово-промислова палата відправила лист Президенту України Віктору Януковичу з пропози-цією розглянути в Кабінеті Міністрів України отримані результати модернізації теплоенергетики Донецької області. Ми звернули увагу глави держави на розроблену згаданим Інститутом методологію, схвалену міжнародними експертними організаціями. На цьому підґрунті вже створено низку проектів впровадження Кіотського протоколу, за якими теплопостачальні підприємства України отримали 260 мільйонів гривень безповоротних інвестицій, у тому числі Донецька область — 76,4 мільйона гривень. Досвід виконання пілотного проекту модернізації комунальної теплоенергетики Донеччини міг би, на нашу думку, стати базовою моделлю вдосконалення систем теплозабезпечення населених пунктів України і бути рекомендованим для використання в інших регіонах України.

Нове паливо із суперенергетичної рослини

Якщо «кити» виставкової експозиції з потужних індустріальних центрів України показували масштабні досягнення і проекти, то невеликі підприємства привертали увагу ексклюзивними знахідками у сфері енергозбереження.

— На нашому стенді представлено зразки продукції одного з найуспішніших підприємств області — ТОВ «Черкаси-

елеватормаш», — запрошує до куточка Шевченкового краю президент Торгово-промислової палати Черкаської області Володимир Цимбал. — За останні роки це товариство виготовило і реалізувало у шість країн Східної Європи сотні машин для виготовлення відновлювального, екологічного і недорогого твердого палива. Черкаські екструдери випускають брикети з відходів сільського та лісового господарств. У хід іде лушпиння соняшнику, рису, гречки, тирса, солома, полова, очерет... Основними ринками збуту паливних брикетів є Німеччина, Данія, Нідерланди, Польща. Дві тонни таких «біоцеглинок» виділяють тепла стільки ж, як і тисяча кубічних метрів природного газу, а собівартість мають 240—370 гривень за тонну. Ось чому, — зазначає Володимир Дмитрович, — збут брикетів у 2009 році зріс в Україні майже на 35 відсотків порівняно з 2008 роком.

Ще однією родзинкою черкаської експозиції став стенд приватного підприємства «Будгазпром», одним із напрямів діяльності якого є використання біопрепаратів у рослинництві та вирощування енергетичних рослин.

— Міскантус гігантеус, — показує стебло, схоже на очерет, представник підприємства Валентин Луговський,— це латинська назва енергетичної багаторічної рослини. На фотосинтез вона використовує у 10—12 разів більше сонячної енергії, ніж кукурудза чи ліс! У стільки ж разів більше споживає вуглекислого газу та виділяє кисню в атмосферу. Врожайність з одного гектара — 25—65 тонн, термін вирощування на одному місці — 20—30 років.

— А чим цікавий міскантус гігантеус для енергозбереження? — запитуємо у Валентина Леонідовича.

— З одного гектара рослини збирають врожай, еквівалентний за теплотворною спроможністю 15 тисячам кубічних метрів газу. Біомаса росте у 7—12 разів швидше, ніж ліс. Використання паливних гранул із міскантуса в рівному співвідношенні з вугіллям не потребує модернізації котлів. Торік у країнах Євросоюзу використано 7 мільйонів тонн гранул, до 2020-го планують спалювати 80 мільйонів тонн палива з енергетичних рослин. Уже тепер, — додає Валентин Луговський, — розроблено технологію виробництва біопластику на основі целюлози із міскантусу. Ця дивовижна рослина, заввишки від трьох до чотирьох метрів, очищає ґрунти від пестицидів, гербіцидів та радіонуклідів і її можна висаджувати на забруднених чорнобильських ґрунтах.

Замість післямови

— Президія Торгово-промислової палати України задоволена результатами другої спеціалізованої виставки, яка днями завершилась у нашому виставковому центрі, — розставив акценти щодо триденного експозиційного огляду президент ТПП України Сергій Скрипченко. — Сподіваємося, що наступного року цей захід буде не менш успішний і представницький. Адже ми, переконаний, перебуваємо на правильному шляху.

— Як відомо, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Державної цільової економічної програми з енергоефективності на 2010—2011 роки, — зауважив Сергій Парфенович. — Планується, що з 2015 року частина «зеленої» енергії в енергобалансі України становитиме не менш як 10 відсотків. Загальний обсяг фінансування програми збільшиться з 285 до 360 мільярдів гривень протягом п’яти років. Передбачається також, що зростання витрат на чисту енергію відбуватиметься переважно завдяки приватним інвестиціям. Тож, як бачимо, у Торгово-промислової палати України неозоре поле роботи. Ми активно працюватимемо над тим, щоб з нашою допомогою і внутрішній, і зовнішній український інвестиційний клімат повсякчас був погожим і сприятливим. Щоб вітчизняний бізнес потужно розвивався, а за привабливий міжнародний імідж України кожен громадянин нашої держави відчував гордість.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

У виставковому центрі Торгово-промислової палати України виставку «Енергоефективність та енергозбереження» оглядають голова наглядової ради Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» Іван Салій (ліворуч) і Президент ТПП Сергій Скрипченко.

Одна з експозицій виставки.