Споконвіку день весняного рівнодення є символом відновлення природи, уособлює собою безперервний зв’язок часів і поколінь, випромінюючи енергію творення, краси й любові. У сучасному Казахстані Науриз мейрами став загальнонародним святом весни і відновлення, праці і злагоди, дружби і братерства, що сприяє духовному очищенню людей, зміцнює мир і злагоду в суспільстві.
Під час свята Науриз люди пробачають одне одному образи, налагоджують нові стосунки, зустрічаються разом за одним дастарханом, незважаючи на національності та релігії.
Саме свято йде із глибини століть і відзначається вже понад п’ять тисяч років. Слід зазначити, що Науриз мейрами виник у народів Сходу задовго до прийняття Ісламу, тому свято позбавлене релігійної спрямованості й обрядовості.
Після заборони в 1926 році, Науриз мейрами в Казахстані вперше святкували 1988 року, він мав широкий суспільний резонанс. Офіційне визнання він отримав 15 березня 1991 року, після виходу указу Президента Казахської РСР «Про народне свято весни — Науриз мейрами». 22 березня — день весняного рівнодення — було оголошено святковим днем Науриза.
23 лютого поточного року на 64-й сесії Генеральної Асамблеї ООН більшістю голосів було прийнято резолюцію про оголошення Науриз мейрами міжнародним святом.
До приходу Науриза люди наводять у своїх будинках і господарствах лад, на честь свята саджають дерева, квіти. Вважається, що якщо Науриз входить у чистий будинок до гарного хазяїна, то хвороби, невдачі, негоди оминатимуть його. «Науриз» означає «народження весни». У народі вважається: що щедріше буде відзначено свято Науриз, то благополучніше мине рік. Звідси — велика кількість святкових звичаїв і атрибутів.
У казахів під час святкування Науриза обов’язковим є присутність числа «7», що уособлює сім днів тижня — одиниці часу всесвітньої вічності: кожен має відвідати 7 будинків і запросити 7 гостей, перед гістьми ставиться 7 чаш із головним ритуальним напоєм Науриз-коже, приготовленим із 7 сортів 7 видів злаків. Ці інгредієнти символізують радість, удачу, мудрість, здоров’я, добробут, швидкість, зростання і божественний захист.
Святкуванню Науриз мейрами нині надають більш масштабного і соціального характеру. Продовжуючи сталі традиції в дні святкування проводять акції під девізами: «Артинда мал калганша тал калсин», «Бир тал кессен — он тал ек» («Якщо зрубав одне дерево — посади замість нього десять»).
З нагоди свята в населених пунктах і містах Казахстану, в державних і приватних установах проводять безліч заходів, у тому числі пізнавальні екскурсії вихованців дитячих садків і ясел, школярів, студентів у парках, відомих природоохоронних зонах країни, ознайомлення із флорою та фауною регіону; лекції із проблем охорони навколишнього середовища. Усе це допомагає вихованню в учнів любові до свого краю, рослинного й тваринного світу.
Заможна частина суспільства, великі зарубіжні й вітчизняні компанії в дні Науриз мейрами активно надають благодійну допомогу дитячим будинкам, інтернатам, будинкам престарілих, родинам без піклувальників і опікунів, малозабезпеченим та іншим нужденним членам суспільства. На республіканському й регіональному рівнях організують благодійні акції й закликають усіх заможних громадян брати участь у них.
Крім того, проводяться розіграші благодійних лотерей, аукціони, розпродаж за зниженими цінами предметів першої потреби. Зібрані кошти передають дитячим будинкам, будинкам престарілих, школам, інтернатам тощо.
Сьогодні в Казахстані проживає більш як 130 національностей, діє понад 3 тисячі релігійних об’єднань, що представляють більш як 45 релігійних конфесій. Усі вони мають рівні права й можливості зберігати свої традиції, звичаї, рідну мову і робити свій внесок у розвиток країни.
У країні діє понад 100 національних шкіл, функціонує 170 недільних шкіл, де вивчають 23 рідні мови. У трьох школах національного відродження працює 29 відділень із вивчення 12 рідних мов. На фінансову підтримку цих шкіл уряд країни виділяє щорічно близько мільйона доларів США. Крім того, надається допомога з місцевого бюджету.
Відкрито 195 спеціалізованих лінгвістичних центрів із вивчення мов 30 етносів. Окрім казахських і російських театрів, працює чотири національні — узбецький, уйгурський, корейський і німецький. Три з них — єдині в СНД. Щорічно виходять у світ кілька десятків нових книжок на мовах етнічних груп.
На інформаційному полі активно працює понад 35 етнічних газет і журналів. Найбільші чотири етнічні республіканські газети виходять за державної підтримки. Газети і журнали випускають на 11 мовах, радіопередачі — на 8, а телепередачі — на 7 мовах.
Діє унікальний суспільний інститут — Асамблея народів Казахстану, що є ефективним механізмом забезпечення міжетнічної взаємодії і злагоди. Стало традиційним проведення щорічних масових народних свят: Науриза, Масниці, Різдва та ін.
У цьому контексті варто відзначити той факт, що на сьогоднішній день у Казахстані мешкають понад 330 тисяч українців. У республіці є місто, що носить ім’я великого українського кобзаря Шевченка, 23 українські національно-культурні центри, видається щотижнева газета українською мовою, що фінансується за рахунок держбюджету. Виходять телевізійні передачі українською мовою, діють українські недільні школи, творчі колективи. Плідну діяльність із відродження й розвитку української мови, культури, національних традицій і звичаїв українців у Казахстані здійснює Асоціація «Українці Казахстану».
Українська діаспора в Казахстані та казахська діаспора в Україні є природним «живим» мостом між нашими країнами.
Завдяки зусиллям Президента Республіки Казахстан Н. Назарбаєва, його цілеспрямованій і зваженій політиці у сфері міжнаціональних відносин у Казахстані панують мир і взаєморозуміння, а древнє свято Науриз гармонійно трансформувалося в сучасне життя і стало відігравати велику роль у зміцненні політичної стабільності, дружби і злагоди в суспільстві.
Амангельди ЖУМАБАЄВ,Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні і Республіці Молдова.
