Наприкінці серпня — на початку вересня збирають на полях і лугах цикорій. Мені він нагадує про закінчення літа. Коли бачу його яскраві квіти, відразу згадую, як збирали їх з бабусею на лугах. Вона любила цю рослину за простоту й універсальність.
Прикореневі листки культурного цикорію використовуються для салатів і цінні в дієті хворих на цукровий діабет.
Перевага напою із цикорієм у тому, що він через відсутність кофеїну не діє збудливо на нервову й серцево-судинну системи. Тому такі напої рекомендуються тим, кому протипоказані натуральна кава й міцний чай: при серцево-судинних захворюваннях, гіпертонічній хворобі, безсонні, алергіях. Ця рослина нетоксична.
Стебла цикорію заготовляють наприкінці літа, а коріння — восени. Викопавши, їх очищають від землі й сушать у провітрюваному приміщенні. Стебла із квітами ріжуть ножицями й сушать у сухому прохолодному місці. Зберігають сировину в скляній банці не більше року.
Для лікування екземи зовнішньо застосовують відвар кореня цикорію (60 г) і трави цикорію (20 г). Суміш заливають літром холодної води й кип’ятять на водяній бані 30 хвилин. Настоюють 45 хвилин у теплому місці, проціджують. Роблять компреси або примочки на місця, вражені екземою.
При сверблячих дерматозах, подагрі, лишаях відвар цикорію застосовують у вигляді ванн, примочок, пов’язок. Беруть 100 г сировини на 2 л води, варять на повільному вогні хвилин 15, потім додають у теплу ванну.
При цирозі печінки, жовтяниці, а також захворюваннях шлунково-кишкового тракту п’ють відвар цикорію: 40 г стебел заливають літром окропу й млоять на водяній бані 30 хвилин. П’ють як чай по 1/2 склянки 3—4 рази на день.
При кольках народна медицина рекомендує приймати наступний збір: трава звіробою, трава деревію, трава цикорію. Усього беруть нарівно, подрібнюють і перемішують. Столову ложку суміші заливають 300 мл окропу й настоюють протягом години. Настій проціджують і п’ють по 1/2 склянки 3 рази на день.
Сік цикорію п’ють із молоком (20 крапель на 1/2 склянки) 3 рази на день при водянці й набряках.
Але пам’ятайте, що перед тим, як приймати ліки всередину, треба обов’язково порадитися зі своїм лікарем.
