Торік у міському бюджеті Миколаєва на виконання депутатами міськради своїх повноважень виділено 4,5 мільйона гривень. На кожного місцевого обранця припадає по 50 тисяч гривень. Це майже удвічі більше, ніж в 2007 році.
Щоб відвести підозри від депутатів, скажу одразу, що покласти у власну кишеню ці 50 тисяч гривень практично неможливо. Начальник міського фінансового управління Миколаївської міськради Валентина Бондаренко розповіла про механізм витрати коштів депутатського фонду. Він складається із трьох ступенів контролю — спочатку депутат звертається із запитом у фінансове управління. Там вивчається запит на предмет доцільності витрат: депутатські гроші можуть бути витрачені винятково на об’єкти комунальної власності. Потім запит депутата надходить в управління, відділи, служби міськвиконкому, де виноситься рішення про необхідність використання депутатських, а по суті, бюджетних коштів.
Схема, про яку розповіли фінансисти, проста, прозора й не викликає абсолютно ніяких побоювань за долю бюджетних грошиків. А враховуючи те, що на сесіях міської ради регулярно звучать звіти про використання бюджетних коштів, виборці мають бути абсолютно впевнені в тому, що депутати удень і вночі піклуються про процвітання рідного Миколаєва.
Найпростіший аналіз ефективності використання коштів з депутатського фонду переконує, на жаль, у зворотному. От що мені розповіли в Миколаївській міській раді депутати, з якими вдалося поговорити. Депутат Володимир Динєнков (фракція «Громадський блок «Миколаїв за Володимира Чайку») переконує фінуправління в тому, що виборці турбуються про міськвиконком, і тому доручили йому спрямувати кошти на придбання оргтехніки для відділу транспорту. А депутат Євгенія Бондаренко (фракція «Блок Наталі Вітренко «Народна опозиція») вирішила пожертвувати 15 тисяч гривень із депутатського фонду для комп’ютеризації департаменту соціального захисту населення, яким, суто за збігом, керує її батько — Сергій Бондаренко. Ну справді, як не допомогти рідному батьку — він же за неї голосував, напевно.
Складається враження, що для деяких депутатів Миколаївської міської ради депутатський фонд став своєрідною годівницею для вирішення винятково особистих питань. Приклади? Та будь ласка! Тим паче, що про це гомонять буквально на кожному миколаївському перехресті.
Газета «Миколаївський бізнес» у публікації «Депутатські гроші» у номері за 8 квітня досить докладно розповіла про випадки, скажімо так, неадекватного використання коштів з депутатського фонду. Ось деякі факти, які навели миколаївські журналісти:
«Виявляється, за допомогою бюджетних коштів можна зміцнити й власний бізнес: без будь-яких проблем прилаштувати власну продукцію. Так, директор ВАТ «Миколаївмеблі» депутат міськради Георгій Харченко (Партія Регіонів) продав міським медичним закладам меблі на суму 45 тисяч гривень, на власні «депутатські» кошти». А чого розмінюватися на дрібниці! Своя депутатська сорочка все-таки до тіла ближча, ніж народна. До речі, за паперами, якщо додержуватися букви потрійного контролю, про який розповідалося вище, виглядало все цілком демократично. Знову цитуємо газету «Миколаївський бізнес»: «Депутат віддав свої «депутатські» в медичні заклади (міській лікарні №3 і ЛШМД виділено по 18 тисяч гривень, у міськполіклініку №3 — 9 тис. гривень), а ті у свою чергу відплатили депутатові тим, що на ці кошти купили в нього його ж меблі».
Є й інші факти, що підтверджують своєрідне тлумачення депутатами Миколаївської міськради використання коштів міського бюджету. Про них також розповідалося на сторінках місцевої преси.
До речі, занедбаний, якщо не сказати — катастрофічний стан житлово-комунального господарства став, імовірно, причиною того, що деякі депутати Миколаївської міської ради почали вирішувати ці проблеми з використанням бюджетних коштів винятково для ремонту будинків, у яких мешкають.
Депутат Галина Ярошенко, яка входить у фракцію «Блок Наталі Вітренко «Народна опозиція» другий рік поспіль направляє кошти з депутатського фонду на ремонт будинку по вулиці Дачна, 13-а, у якому живе. У домі ремонтується дах, зливова каналізація. Депутат Лілія Лях (партія «Русь»), як видно зі звітної документації, уже другий рік поспіль ремонтує той самий під’їзд будинку по вулиці Васляєва, 33, у якому проживає. Депутат від Партії регіонів В’ячеслав Піляк, користуючись депутатським мандатом, направив 6,5 тисячі гривень на асфальтування двору будинку, в якому мешкає.
Інформація до роздумів
* 75 тисяч гривень депутати-регіонали міської ради направили на фінансування «Програми підтримки російської мови й російської культури в Миколаєві на 2008-2011 роки».
* Міський голова Миколаєва Володимир Чайка з депутатського фонду направив 50 тисяч гривень на благоустрій скверу Доброти.
* З 4,5 мільйона гривень майже 1,5 мільйона депутати перерахували на школи й дитячі садки. 1,3 мільйона гривень було спрямовано на об’єкти сфери охорони здоров’я, 700 тисяч гривень одержало житлово-комунальне господарство міста.
Можна ще навести десятка півтора таких прикладів. Не в їхній кількості річ. Тривожить, що вилучені з бюджету за рішенням сесії міської ради 4,5 мільйона гривень використовуються, м’яко кажучи, аморально. Тобто додатком до депутатського мандата стає щорічний бонус у розмірі 50 тисяч гривень, яким місцевий обранець, прикриваючись інструкцією, «карає і милує» виборців. І не завжди робить це чесно.
Справді, депутатський фонд створювався в часи мажоритарної системи виборів депутатів місцевих рад. Тоді депутат був відповідальний перед городянами свого виборчого округу. Вибори за партійними списками позбавили виборців можливості подивитися депутатам у вічі. Ні про яку звітність, відповідальність перед виборцями депутатів, для яких на першому місці партійна дисципліна, а не інтереси виборців, сьогодні годі й казати.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
