Тут, в Апостолівському районі (на колись потужному цілісному майновому комплексі державного підприємства
«Токівський гранітний кар’єр», що було серед лідерів радянського каменевидобування) сьогодні все змішалося. Немов у подрібнювальному барабані: інвестиції з безробіттям, банкрутство з корупцією, влада з брехнею, бізнес з безвихіддю, беззаконня з боргами... І тарабанить цей, за висловом токівців, чортячий барабан, не в заводських цехах кар’єру з промисловими запасами не на одну сотню років, а у кабінетах чиновників та поза ними. Понад десять років цей унікальний промисловий гігант (виготовлялися гранітні блоки, щебінка, інші вироби) «висить на гаку» банкрута з мільйонними боргами. Висів би й досі, хоча...«
Лежачі» будніЦей район — найвіддаленіше південне степове
«крило», що межує з Херсонщиною. Туди поважне слово обласної влади долітає, як правило, із запізненням. Районна керівна верхівка не від сьогодні, але є своєрідним творчим полігоном для «обкатки» приїжджих лідерів. І звільняють їх із посад доволі часто, коли вони загрузають у своїй некомпетентній безпорадності з черговим «внеском» у розвал соціально-економічної ситуації. Таку оцінку давали місцевій владі в нашій розмові токівські сільські депутати Людмила Столярова та Єлизавета Олійник. Тому, на їхню думку, на кар’єр-банкрут дивилися й дивляться як на «мороку», з якою краще не мати справ. А від простоювання потерпає майже тисяча сільських мешканців і бюджет усього району.Проте не тільки до редакції, а й до обласної та центральної влади адресовано десятки колективних звернень від мешканців територіальної громади, від депутатського корпусу сільської ради, від робітничої ради трудового колективу, котрі роками не мають роботи.
«У нашому селі є гранітний кар’єр із подрібнювально-сортувальним заводом, — читаємо в листі до «Голосу України». — Завод працював до 1992 року, а щоб остаточно не розграбували це державне підприємство, робітники грудьми стали на захист свого майна, і з того часу по літо 2006-го виробництво простоювало... Коли прийшов до нас інвестор і взяв в оренду його з наступною виплатою всіх боргів, ми зраділи. А з цього почалися наші нові тяжби...»Один із тих, хто підписав звернення і не боїться говорити вголос про робітничо-селянську біду, ветеран підприємства, депутат сільради Микола Осипов. Він не без сарказму розповідав нам про
«лежачі» будні державного цілісного майнового комплексу, про організоване безробіття сотень токівців упродовж тривалого часу. На його переконання, таке унікальне багатство стало комусь поперек горла необтесаною брилою й стирчить до кращих часів, щоб хтось погасив майже 5 мільйонів гривень боргів, а інший, тіньовий хтось, заходився б господарювати з «чистого аркуша» граніту. Що ж насправді діється в сільській глибинці?Тіньовий хтось
Тоді, в серпні 2006-го, Дніпропетровське регіональне відділення Фонду держмайна України, як майнодавець, за дозволом управлінця — Української державної будівельної корпорації
«Укрбуд», уклало довгостроковий договір найму на цілісний майновий комплекс ДП «Токівський гранітний кар’єр» з україно-польським ТОВ з іноземними інвестиціями «Горкіс-Граніт», зареєстрованим в Токівському. За цим договором, з моменту укладання орендар стає правонаступником усіх прав та обов’язків цілісного майнового комплексу, що розташований на земельній ділянці в 217,9 гектара за межами сільради.— Коли укладали договір оренди, кредиторська яма боргів за попередні роки сягала за 4,6 млн. грн., але наймач узгодив із трудовим колективом графік погашення заборгованості із заробітної плати (понад 700 тис.), до пенсійного фонду (майже 450 тис. грн.), бюджетів усіх рівнів та інші борги, зобов’язався надавати навіть спонсорську допомогу територіальній громаді, — розповідає нам колишній начальник виробництва і головний інженер ДП
«Токівський гранітний кар’єр», а нині — заступник директора «Горкіс-Граніту» Станіслав Селецький, — то люди повірили в серйозність намірів, бо побачили реальні графіки погашення чужих боргів, до цього тут багато приїжджало охочих, але не мали наміру їх гасити. А в нас сьогодні можна виробляти 1 млн. тонн щебінки щороку, та ще у час приготувань до Євро-2012. Президент України, Прем’єр-міністр агітують за інвестування в Україну, а виконавча влада нашого району ніби знущається над інвестором...Здавалося б, районне начальство повинно з полегшенням зітхнути, що запрацює таке бюджетоутворююче виробництво. Тільки ж потрібно й інвестору, як правонаступнику, сприяти, наприклад, в оформленні права на користування земельною ділянкою чи в отриманні спеціальних дозволів на розробку надр, без чого роботу не розпочнеш. І тут РДА
«розправила» плечі.Черговий новий голова Григорій Власов прибув сюди з Дніпропетровська. А його перший заступник, молодий бізнесмен із юридичною освітою, Андрій Рачков — із сусіднього району. Саме вони, на думку токівців, і затіяли тіньову боротьбу проти інвестиційної фірми. Спершу з райдержадміністрації
«сипонули» стурбовані листи до Верховної Ради, Кабміну, Президента України, міністерства й відомства про те, що ТОВ «Горкіс-Граніт» нібито «помилково вважає себе належним користувачем земельних ділянок та корисних копалин, що видобуваються на цих землях...». Це була їхня адміністративна відповідь на офіційне звернення орендаря до РДА щодо надання йому дозволу на проведення інвентаризації земель та виготовлення державного акта на право постійного користування. І попливли місяці з роками «юридично-адміністративної» демагогії.— Районом керує практично Рачков і тоді, і тепер, хоча ще торік восени відсторонений прокуратурою області, — аналізує події депутат Микола Осипов. — І повноважень ніхто не забирав, і час він має, щоб прилаштовувати чийсь бізнесовий інтерес до нашого кар’єру...
Необтесана брила
Точність оцінки бізнесового інтересу відстороненого держслужбовця справді очевидна. З реальним приходом у Токівське інвестора пан Рачков з прокурором, працівниками міліції та СБУ приїжджав наводити порядок, заспокоювати робітничий колектив, який готувався до рішучих дій на захист своїх трудових прав і підтримку інвестора. Не допомогли й перевірки районних служб, бо що шукати, коли інвестору не дають працювати, але вимагають негайного погашення мільйонних заборгованостей. Доки виготовлювалася технічна документація з інвентаризації ділянки, доки її вивчали в РДА, в березні 2007 року було зареєстровано ТОВ
«Апостолово-Інвест». Ця новонароджена структура оперативно подає до господарського суду Дніпропетровської області позов про скасування дозволу РДА на інвентаризацію землі кар’єру.Суддя в режимі
«бліц» розглядає «суперечку», чомусь не звернувши уваги на те, що «Апостолово-Інвест» — підприємство, котре не має аніякого дозволу ні від органу управління, ні від наймодавця, регіонального відділення ФДМУ в Дніпропетровській області. Але в порядку забезпечення його позову забороняє райдержадміністрації підписувати акт інвентаризації законному наймачу. Мети досягнуто. І пан Власов з помічниками радісно розвели руками, мовляв, нам потрібно виконувати рішення суду! І почали виконувати. А польський інвестор упродовж двох років не може надати роботу трудовому колективу.— На нашу думку, ситуація нагадує необтесану брилу, а, точніше, — це навмисне перешкоджання посадовими особами нашому законному праву одержати державний акт, — пише в офіційному зверненні до голови Дніпропетровської ОДА Віктора Бондаря директор україно-польського підприємства Валерій Горобець.
Відповідь одержав
«плаваючу». Заступники обласного голови, начальники управлінь обіцяють не тільки йому, а й трудовому колективу підтримку, зобов’язують районного адмінчиновника до виконання своїх обов’язків, вказують на «недопустимість зволікання», що питання «триматиметься на контролі до остаточного його вирішення»... А голова райдержадміністрації чомусь не реагує на їхні вимоги. Тут щось від народної приказки, коли вовки ситі й вівці цілі. Тим часом до Токівської сільради та РДА звернулося те саме ТОВ «Апостолово-Інвест» із заявою про набуття права оренди (на конкурентних засадах!) земельної ділянки, якою користується ДП «Токівський гранітний кар’єр»!?Ми поцікавилися у першого віце-президента корпорації
«Укрбуд» Миколи Жидка, як він оцінює конфліктну ситуацію:— Корпорація, як орган управління, дала згоду регіональному відділенню Фонду держмайна укласти договір довгострокової оренди цілісного майнового комплексу ДП
«Токівський гранкар’єр» із ТОВ «Горкіс-Граніт», бо тоді, окрім нього, ніхто не звертався. Зрозуміло, що обов’язковою умовою є виконання інвестиційних зобов’язань, а місцева влада має виконувати свої функції: видати акт на землекористування та надавати погодження на оформлення ліцензій за законом...А насправді навколо інвестора бюрократична
«веремія» завертілася з новою «грацією». Ухвалою господарського суду торік восени призначається новий (шостий!) розпорядник майна (арбітражний керуючий) цілісного майнового комплексу. Він енергійно «розібрався» в ситуації, як стверджують працівники «Горкіс-Граніт», жодного разу не зустрічався ні з трудовим колективом, ні з інвестором. Проте у своєму звіті оголосив, що договір оренди між Фондом держмайна та інвестором «суперечить моральним засадам суспільства», а тому по своїй суті є незаконним. А десь через місяць скликає збори кредиторів по справі про банкрутство підприємства, де й приймається рішення про визнання недійсним договору найму.Хто замовляє музику?
Фонд держмайна спершу чомусь підтримує дії розпорядника майна та голови робочої групи з погашення заборгованості з виплати зарплати РДА й подає до господарського суду позов про розірвання договору найму та повернення орендованого держмайна товариством
«Горкіс-Граніт». Суддя без участі представників сторін до розгляду клопотання по суті заборонила ДП «Токівський гранітний кар’єр»... «вчиняти дії, спрямовані на виконання угод, договорів...» А наступного дня відділ державної виконавчої служби райуправління юстиції привіз у Токівське постанову про відкриття виконавчого провадження. Тільки господарський суд, за словами керівництва, не направив підприємству своєї ухвали у справі № Б15/51/02, а заборона тут як тут, не забарилася.Щоправда, в цій, на жаль, дивній інвестиційній історії, настало нове розчарування для тіньових
«хтосів». Регіональне відділення Фонду держмайна, як нам повідомив заступник прокурора області Валерій Прихожанов, відкликало свій позов і підписало нову мирову угоду з україно-польським підприємством ТОВ «Горкіс-Граніт». Настало конструктивне затишшя у тіньовій «війні» деяких чиновників від влади з інвестором?Голова постійної комісії облради з питань використання природних ресурсів Сергій Шапран, що брав участь у розв’язанні проблеми, сказав для
«Голосу України»:—
Потрібно підтримувати тих інвесторів, які на ділі повертаються до людей, які живуть і хочуть працювати з ними, які реєструють своє підприємство в місцевих органах і платять усі податки, чим підтримують і розвивають добробут територіальної громади. Тому наша комісія підтримала «Горкіс-Граніт». Ми не піднімемо економіку, якщо ставитимемося до інвесторів, як до ворогів...Наполегливий держслужбовець пан Власов, як і голова райради Віктор Чебанов у нашій тривалій розмові клялися, що вони не блокують діяльність інвестора, а стоять на
«букві закону». Дивна, на мій погляд, у них та буква. Токівські депутати надали нам протокол сходки мешканців села, де вони також були присутні.. Там виступав і пан Чебанов, заявивши, що особисто проти, щоб «Горкіс-Граніт» одержував необхідну документацію на отримання земельної ділянки для використання надр, бо є ще один інвестор. Таємне стало відомим?А ми дивуємося, чому майже два роки не вирішується питання землевідведення, не надаються погодження на одержання ліцензії з надрокористування, не враховується думка депутатського корпусу Токівської сільради, котрі надали своє погодження і обурені позицією району. Доки ведуться дії районних служб щодо
«пресування» інвестора, за словами останнього, невідомі розібрали й вивезли десь 400 метрів під’їзної залізничної колії, що обслуговує гранкар’єр. Тіньовий хтось «хазяйнує». Інвестор уже регулярно платить зарплату, а також устиг погасити 459 тис. грн. давньої чиєїсь заборгованості із зарплати, майже 1,5 млн. грн. перерахував по платежах до бюджету. Він придбав і завіз сучасні європейські технічні засоби: навантажувач «Вольво», бурове устаткування, два компресори, витративши на них мільйони гривень?Правда, районні чиновники та їхні консультанти, що замовляють пафосну музику конфлікту, домоглися таки свого. Міждержавний інвестиційний скандал
«організували». На ім’я посла Республіки Польщі в Україні пана Яцека Ключковського подано звернення про підтримку діяльності трудового колективу україно-польського підприємства та захисту його від бюрократичного полону і беззаконня місцевої влади Апостолівського району. Коли не захищає громадянина своя держава, то, мабуть, не гріх звернутися й до сусідньої?Апостолівський район
Дніпропетровської області.
